Таку країну гарну маємо,
Вона найкраща: це рай, це солов’їний спів.
Але віками щастя в ній не знаємо
І в цьому наш народний гнів.
 
Огляньтесь людоньки, що ж ми зробили?
Де наш двадцятирічний результат?
Свободу й рівність ніби ми ростили,
А виросла ця ГІДРА – наш олігархат.
 
Вставайте всі, бо в гідри є голів багато,
Роботи хватить тут на всіх!
А козаки покажуть як же їх рубати,
Щоб падали додолу, до народних ніг.
 
Зневірений, знедолений, не вимирай, народе мій,
І стрепенись, бо час настав рішучих дій,
НЕ РАБ – то ВСТАНЬ з колін і твердо стій!
Корупції та мафії дамо смертельний бій!
Так просто ГІДРУ-САТАНУ не подолати,
Хоча вона тремтить, не може міцно спати,
Гуртуймося! Смертельну точку треба в ній знайти,
Зламати, знищити й перемогти!!!
 
Лупайте цю скалу! (Це ж ми учили в школі!)
Поки не зламані ущент наше життя і долі.
Єднайся вся еліта і студенти теж -
Нахабству й неподобству вже немає меж.
 
Вставай, країно, досить мріяти!
Олігархату   - небуття!
Це факт: не здатна влада діяти
В «покращення життя».
 
В нас спільна є біда, бо спільна ВАДА –
Нахабна влада, продажна Рада.
На знищення, на вимирання дії направляє цей УРОД,
Терпець урвався, слід це зламати, то ж вставай народ!
 
Зі сходу України до Карпат – з усіх усюд,
Вставай же весь наш український люд!
Грабіж, мільярди, злидні – ДОСИТЬ це ПЛОДИТИ!!!
Кидайте люди всі діла, бо НА МАЙДАНІ треба ЖИТИ!!!