Рыба (заготовка)
                                                                                                                                   [Материал из Википедии — свободной энциклопедии
                                                                                                                                   Рыба — жаргонное название текста, используемоего как шаблон, черновик, набросок для документа, музыкального произведения (ла-ла-ла), обращения к..(в данном конкретном случае)..
 
   А я знаю! - от як хотів би я почати. Натомість виходить пересипсько-молдаванське - " а я знаю ? "  Може почати так : "обдури мене Блохін, обдури ! " - та ні, і це -для корзини....Ну може ще так:
  Доля звела нас на декілька днів в київській нічліжці, по Комінтерна, 22. Я - студент-початківець, місяць "стажу" навіть не тягнув на горде ймення "першокурсник". Він - письменник. Напевно був старший за мене років на один-два, проте письменником був справжнім, в чому я переконався, прочитавши його оповідання (було з собою), яке мене вкрай (аж до сліз) розчулило. Мій клопіт який ? - зранку на пари, після пар - на стадіон, мо вдасться купити квитка на Суперматч. У нього ж наміри були "дай боже", перше- потрапити на футбол і , ви не повірите, взяти інтерв"ю у Олега Блохіна. Я забув попередити, що хлопчина приїхав з якогось периферійного райцентру Тернопільщіни і крім усного запевнення, що він є позаштатним кором якихось "червоних заліщіків" - нічого за душею. ..І все таки чудеса трапляються, особливо з тими, хто має вперту вдачу. На другий чи третій день після гри являється ввечері - світиться весь, узяв ! Далі слово йому: -  Коли двері відчинила мама Олега, і я побачив її грізно-стомлені очі, в мене стерпли коліна (насправді він сказав "влумелеся ноге" - редагую для простоти). І тут Олег із-за маминої спини - Мама, кто там, пусть проходит. Зайшов, слова застрягли, зошит під назвою "общая тетрадь" за 44 копійки мокрий від долонь, від хвилювання. - Садись, каже Олег, чайку попьем, мама, принеси нам, пожалуйста. І попустило. І розпитав я все, що мав на меті розпитати, і побачив  фотоальбом і помацав кубки і медалі в колекції. І все те з абсолютної волі Олега (чи настрій мав такий?). І знаєш, що я тобі скажу на останок - я думав, він - там, коло Веги  (на той час слава Блохіна котилася від Лісабона до Караганди, аякже, пошив в дурні самих чемпіонів світу, всіх отих непрохідних Овератів з Бекенбауерами), а я , хто я, хлопчина з райцентру, навіть російською двух слів не зв"яжу, а він, бачиш, чуйна, проста, щира людина....
 
" Вы слышали, Олег Владимирович, - чуткий, искренний, простой парень ? ! Мы знали Вас таким и подобно эхо-магниту, я хочу чтоб воспоминания о том времени вернули Вас к себе самому. Вам знакомо чувство свободного полета, когда талант играет, играючи.
Ваших и наших ребят сковывает железный панцырь - ответственности. Чтоб  мы тут не говорили, перед флагом, гербом, трибунами, включая и ВИП, а больше всего, перед тренером, перед Вами. Вспомните себя Олег Владимирович и....отпустите...отпустите, отпустите ..."
 
и напоминаю: по количеству золотых мячей на команду мы неплохо смотримся на фоне прочих шведов