Щорічно в Україні від передозування наркотиками і хвороб, пов’язаних з їх вживанням, вмирають майже 120 тисяч чоловік. Експерти стверджують, що 10% украинців вживають наркотики, а це вже пандемія. У провінційних маленьких містечках, де панують корупція, безробіття і безгрошів’я, наркобізнес є чи не єдиним джерелом доходів населення і... правоохоронців.
 
        
Дивно, але домінуючи прибуткові позиції у наркоторгівлі займають саме представники правоохоронних та інших органів влади. Правоохоронцям боротися з наркобізнесом надзвичайно складно, особливо у випадках, коли міліціянти самі продають наркотики, беруть хабарі і займаються здирництвом. Як, наприклад, у селищі Черняхів Житомирського району, де міліція гуртом і вроздріб продавала наркотики, де у наркозалежність потрапили навіть діти деяких суддів та родичі правоохоронців.
 
А з громадянами, які дивом вирвались з цупких обіймів наркозалежності і намагаються стати на заваді надприбутковому наркобізнесу, міліція веде запеклу боротьбу звичними каральними методами, намагаючись запроторити їх за грати. Наприклад, одного черняхівського чолов’ягу, Віктора Проценка, протримали у СІЗО аж два з половиною роки за те, що писав скарги на міліціянтів! Ще одну жертву, беззахисну жінку Ларису Фомічову, теж намагаються засудити, тому що вона пише скарги на перевертнів у погонах – здирників і наркоторговців.
 
Обшуканці
 
Під час незаконного вторгнення в помешкання мешканки Черняхова Лариси Фомічової та досить незвичайного так званого обшуку, який проводили без відповідних документів і санкцій, знаходячись напідпитку, співробітники райвідділу міліції Черняхова шукали наркотики. Пізніше, виправдовуючись, «обшуканці» сором’язливо назвали це дійство не обшуком, а  «оглядом», під час якого підкинули Ларисі Фомічовій пакетик з наркотиком та супутнє причандалля у вигляді пластикової пляшки, яку міліціянти самі відкрито принесли до хати. «Свідків – понятих» — своїх  друзів, теж привезли із собою. Спочатку посеред кухні під стільцем, з якого жінку – інваліда скинули, добряче гепнувши об підлогу, «знайшли» маленький паперовий згорток розміром з пакетик чаю. Гепнуту жінку усунули від участі в обшуку — вона ледь доповзла з кухні до кімнати, звідкіля вже не могла бачити сам процес матеріалізації згорточка у надзвичайно секретній схованці – на підлозі посеред приміщення. Потім п’яні міліціонери принесли із свого авто забруднену пластикову пляшку і заходились її мити. Ще й попросили допомоги у сестри Фомічової, яка, не розуміючи, що діється, власноруч мила цю тару. А вже через декілька хвилин міліціонери запхали цей посуд до тумбочки і відразу ж його там «знайшли», проголосивши пристосуванням для переробки наркотичної сировини. Окрім маленької кухні, у двох інших кімнатах міліціонери обшук не проводили і навіть не заходили до них, що теж вказує на замовний характер звичайної провокації по підкиданню наркотиків.
 
Майже поруч, через дві хати від помешкання, де проводився так званий огляд-шмон, винаймає житло родина циган. Голова родини Андрій раніше попадався на вживанні і розповсюдженні наркотиків. Незадовго до обшуку у Фомічової в Черняхові був затриманий син цигана, 18-річний Микола Вандарєвський, який палив цигарку з конопель. Хлопця затягли до віддділку міліції і 5 годин (!!!) по-звірячому катували, вимагаючи лише одного — звести наклеп на Ларису Фомічову. Про це мама Миколи пізніше з обуренням розповідала Ларисі, яка цю розповідь записала відеокамерою мобільного телефону (див. відео).
 
В результаті такої запеклої боротьби міліціянтів з коноплями голова циганської родини Андрій за 5 тисяч гривень хабаря відбувся незначним переляком. А от Ларисі Фомічовій правоохоронці аж дотепер вперто намагаються «пришити» наркотичну справу, що тягне за собою до 8 років позбавлення волі!
 
Чому саме Фомічовій? Виявляється, саме тому, що вона відмовилась працювати на міліційний наркокартель, наркотики не вживає і не розповсюджує, але затято воює з наркомафією і заважає міліціонерам займатися наркобізнесом, вимагати хабарі, грабувати людей і вже декілька років пише скарги до прокуратури і позивається з міліціонерами у суді!
 
Міліціонери — наркоторговці
 
Схема міліційного наркобізнесу досить проста – вилучену у мешканців навколишніх селищ наркотичну сировину та готові наркотики продають місцевим наркоманам як для власного споживання, так і для подальшої реалізації. Порцію – один стандартний поліетиленовий пакет з головками маку, перевертні у погонах реалізують за 300 гривень, а готовий до вживання наркотик коштує значно дорожче. Цікава деталь – у Черняхові в цьому нарко-мєнто-бізнесі задіяні родичі правоохоронців, теж наркозалежні особи! Звичайно, з родичами – наркоманами вести бізнес надійніше та з їх допомогою можна здихатись тих, хто заважає. Наприклад, такий собі наркозалежний Б...о, родич міліційної жінки — слідчої Б...и, на прохання ментів підставив під наркостаттю занадто громадсько активного місцевого Віктора Проценка, котрого потім безпідставно протримали у слідчому ізоляторі аж два з половиною роки! І хоча впертий Проценко домігся того, що рішеннями і постановами судів дії міліціонерів і їх прокурорських наркохолуїв визнані злочинними, все залишається, як раніше –  суди продовжуються, злочинці служать, наркоторгівля не припиняється, невгодних прибирають. А Лариса Фомічова продовжує скаржитися у всі інстанції щодо міліційно – прокурорських неподобств — наркоторгівлі, хабарництва, здирництва ...
 
Долі цієї симпатичної вольової української жінки не позаздриш. Наркотична біда навідалась до оселі Лариси разом з сестрою її чоловіка, досвідченою наркоманкою із стажем, яка, звільнившись із спільницею з місць позбавлення волі, одного дня постукалась до квартири родини Фомічових. І майже відразу вдома почалося пекло – спритні новоприбулі жіночки швидко перетворили помешкання у звичайний наркопритон. А «дах» їм забезпечували місцеві міліціянти, які майже щодня навідувались за своєю часткою наркоприбутків. Коли прибутку не було, здирники все одно вимагали грошей, погрожуючи кримінальним переслідуванням. Одного разу родину Фомічових міліціянти просто пограбували, не гребуючи навіть дитячими речами та харчами з холодильника (справа «Фомічова проти міліції» розглядається у суді).
 
Якось наркоторговці нарешті погоріли на розповсюджені наркотиків у Житомирі та потрапили за грати. І що? Задля звільнення наркоділків і врятування прибуткового наркобізнесу міліціянти завзято і наполегливо переконували єдину не причетну до цього бізнесу Ларису Фомічову «взяти провину на себе». Їй зачитували статті з Кримінального Кодексу і аргументовано доводили, що у разі, якщо вона «зізнається», то максимум, що їй загрожує — це умовне покарання без позбавлення волі, зате інші наркомани залишаться непідсудними. В іншому випадку вся «рідня», у тому числі й чоловік Лариси, котрого вже встигли підсадити на голку, отримають тривалі строки ув’язнення – навіювали правоохоронці.
 
Піддавшись тиску, Фомічова підписала всі потрібні папери.
 
Але після цього пекло не закінчилось — що не день, то місцеві міліціянти продовжували навідуватись до Лариси, вимагаючи грошей, погрожуючи «знайти» наркотики і арештувати її.
 
Лариса змушена була залишити домівку і оселитися у сестри на околиці Черняхова. Але й там міліціянти продовжували свою чорну здирницьку справу, забираючи в неї останні гривні «на бензин». А коли перевертні довідалися, що після випадкової дорожньо-транспортної пригоди Лариса отримала 2 тисячі гривень на лікування, то й зовсім сказилися і не заспокоїлись, аж поки не здерли всі гроші до останньої копійки.
 
Фомічова почала скаржитись до різних інстанцій, а під час чергового здирницького нальоту, незважаючи на погрози міліціянтів підкинути їй наркотики, відмовилась платити. Відповідь не забарилася — міліціянти понапивались як свині і виконали свої погрози, здійснивши сумнозвісний обшук – «огляд» без відповідної санкції прокурора (жінку-прокурора, яка, замість офіційної постанови нібито по телефону в усній формі керувала міліційним розбоєм, призначили в Одеську область і встановити її роль у цьому дійстві наразі немає можливості).
 
Лариса Фомічова, напозичавши грошей,  звернулась по допомогу до адвоката. Але черняхівський прокурор нахабно відмовився надати матеріали справи для ознайомлення – є, мабуть, чого боятися прокурорам, які вже так «докришували» наркоділків, що наркоманами стали навіть діти деяких черняхівських суддів і родичі самих міліціянтів! (див. відео).
 
Червень 2012 року. Кримінальну справу, порушену міліціянтами проти Лариси Фомічової, розглядає Черняхівський районний суд. Аргументи звинувачення не витримують ніякої критики, справа розвалюється. Свідки, документи, інші обставини свідчать на користь Фомічової.
 
Але міліція продовжує робити відчайдушні спроби запроторити Ларису за грати. Мешканці Черняхова приходять до неї і розповідають про дивні речі – міліціянти пропонують їм допомогу у вирішенні будь – яких питань в обмін на послугу по підкиданню Фомічовій наркотиків і неправдиві свідчення проти неї.
 
Днями було вчинено чергову провокацію – отримавши у Заколупаєва, житомирського судді з сумнівною репутацією, дозвіл на обшук, бригада черняхівських міліціянтів увірвалась до квартири, в яку нещодавно повернулась від сестри Фомічова і де раніше був наркопритон. Звісно ж, на горищі будинку відразу були знайдені порожня пляшка і декілька запліснявілих шприців. Зрозуміло, що Лариса, яка ледь пересувається з допомогою милиць, на горище потрапити фізично не могла. Та їй все ж таки намагалися підсунути сфальшований протокол, але Фомічова категорично відмовилась його підписувати. Свідків — сусідів, які бажали бути понятими, міліціонери з погрозами виштовхали за двері.
 
Усвідомивши, що провокація знову не вдалася, нальотчики ніяких експертиз не проводили і відбитків пальців не брали.
 
Що ж спонукає міліціянтів до такого, м’яко кажучи, непрофесіоналізму? Адже у випадку отримання оперативної інформації щодо розповсюдження наркотиків міліція повинна організувати ряд оперативно-розшукових заходів, встановити  свідків, коло причетних до злочину осіб, зібрати докази, здійснити зовнішнє спостереження з відповідним документуванням епізодів і контактів злочинців. І вже після цього, зібравши неспростовні докази, провести обшуки й арешти підозрюваних та передати матеріали справи до суду.
 
А що відбувається насправді? Спочатку міліціянти самі торгують наркотиками, а потів фальшують кримінальні справи і ввалюються з обшуками до людей, які не хочуть займатися наркобізнесом і пишуть на них скарги.
 
Звісно ж, що такі кримінальні справи пізніше вибухають у суді, як мильні бульбашки. Наприклад, справа «міліція проти Фомічової», яку розглядає Черняхівський районний суд, складається з суцільних епізодів грубих порушень законодавства міліціонерами. Сфальшовані аргументи звинувачення розсипаються один за одним і невдовзі справа остаточно лусне.
 
В цей же час в тому ж суді розглядається ще одна цікава справа –  місцевий мешканець Віктор Проценко, теж свідок міліційної наркоторгівлі, намагається притягнути до кримінальної відповідальності міліціонерів Черняхівського райвідділу за те, що його незаконно утримували в СІЗО. Вгадайте, хто  запроторив Проценка за грати? Затятий наркоман Б...то разом із своєю родичкою, міліціонершою з Черняхівського райвідділу міліції!
 
А хто перевіряє скарги Проценка, Фомічової, і багатьох інших громадян на беззаконня Черняхівської міліції? Таку важливу роботу доручають керівному міліціянту з Управління МВС України в Житомирській області, який за сумісництвом є ... рідним чоловіком своєї дружини — міліціонерши, яка працює у  Черняхівського райвідділу!
 
Але про це в наступному репортажі...
 
Післямова
 
Лариса Фомічова, яка внаслідок дорожньо — транспортної пригоди стала інвалідом і опинилась без засобів до існування, потребує термінової допомоги небайдужих людей. В неї не вистачає коштів не лише на оплату послуг адвоката, а навіть на шматок хліба. Дріб'язок у 5 — 10 — 50 гривень є для неї рятівним. Будь ласка, не полінуйтесь, зайдіть до найближчого банку і перерахуйте гривню — другу на боротьбу з наркомафією. Реквізити тут: http://svoboda.zhitomir.ua/wp-content/uploads/2012/06/DSCN7836-%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%8F-300x177.jpg