для старых юзеров
помнить
uk [ru]

А нас не запитали депутати


А нас не запитали депутати
Людина російськомовна я у побуті, цю мову я ніколи не забуду,
Так склалося в нашім житті і вже так буде.
Та діточкам своїм, що в Україні будуть жити,
Я раджу досконало українську вчити.
Та жменька маразматиків, котра горлянку рве і все волає,
Як ніби то російська мова вимирає,
Законами її потрібно захищати:
Щоденно тут на сході й півдні нею треба розмовляти,
Отак в законі слід  і прописати.
А як фінанси додаткові знадобляться -
Звичайно, вже прийдеться із бюджету виділяти.
Та тільки нас, російськомовних, чи ми бажаємо,
чи необхідність в цьому є, про це забули запитати.
І  Україна цього не просила і не планувала,
Москва їм  це завдання у програму записала,
Коли хабар на це давала, чи компромат на них тримала,
Бо винних перед людом, (типу кагебістів) на жаль, хватає.
Так кажуть всі і навіть бабця у дворі на лавочці казала.
Часи прийшли про результати звіт давати,
Отож і бісяться, бо виконати це не можуть і хто знає,
Як оправдатися і  що Москві доповідати?
Ви ж, молодь, добре вчиться, бо вам країну треба розвивати,
Щоб по-сучасному та ефективно керувати,
Скоріше замініть цих заколотників. Запроданців у небуття!
Як у Європі – треба чиститись і вишвирнуть сміття.
І як у них –спочатку мову треба захистити,
Безплатні курси української відкрити.
Цим скандалістам-провокаторам, працівникам російської спецслужби
Наказуєм не прикриватись лозунгом українсько-російської співдружби.
Зла більше, аніж користі від вас,  не місце вам в Верховній Раді!
Ви смуту вносите і розвитку суспільства на заваді.
Тож відкликаємо ми вас, колесніченків, інший з 5-ї колони клас!!!
Вже краще ви самі підіть, щоб не примушувати вас,
І цьому будемо ми дуже раді!
Де правди діти, шанують в нас російську мову,
До неї ми повернемося знову,
Та тільки аж тоді, коли відкриють українські школи по усій Росії,
Не менше, ніж російських  в Україні нині.
Насамперед це Край Кубанський, Край Приморський,
І Підмосков’я, та й сама Москва, Новосибірськ, який вже не радянський.
І так цим зрадникам кортить, щоб покоління наше української не знало,
Тому в дитячі голови оці склеротики вбивають що попало,
Щоб  під цим соусом російську розвивало.
А ціль у них одна: при владі бути вічно, треба вам це знати,
Бо ж неосвіченими, та ще й без мови, легше керувати.
Маланія
26.05.2012г
Частина друга
 
Хто винен: Пан  «Підрахуй» чи УКРАїНСЬКА  РАДА?
 
На лавочку до бабці я підсіла, зажурилась,
Ну як же «жужалка» оця в Верховній Раді опинилась?
Хіба один такий в нас «Підрахуй»,
Країни іншої холуй?
 
Бабуню, у дитсадку не тільки гра, навчання є?
Вам зручно? користь є? І що воно дає?
Давай провіримо! От внученька до нас іде.
«Іруся, серденько моє,
Верховна Рада –що воно таке?»
Дитина так розмірено сказала, (ну як знала):
«Це те, що треба РАДИТИСЬ, але не битись,
Бо в нашому садочку, як хлопчик є знервований і б’ється,
Його жаліють, кожний з нас над ним сміється.
А вихователька його спочатку покарає,
А потім щось на вухо пошепоче, погладить, обіймає.»
 
МОРАЛЬ:
Верховна рада – це ж не дитсадочок,
Де всіх виховують, жаліють, проявляючи турботу,
Не радяться там депутати – це злочин!
Це просто не виконують свою роботу!
За це потрібно зразу ж покарати,
І кожного такого треба миттю відкликати!
Поки закон не діє цей, ви мужність у собі найдіть,
Панове депутати, мандат негайно покладіть!!!
 
Так роблять всі моральні люди.
О Боже! Коли ж це в нас таке вже буде???!!!
Маланія
26.05.2012г
© Марічка [29.05.2012] | Просмотров: 3547

2 3 4 5
 Рейтинг: 44.9/44

Комментарии доступны только зарегистрированным -> Увійти через Facebook



programming by smike
Администрация: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Администрация сайта не несет ответственности за
содержание материалов, размещенных пользователями.

Вхід через Facebook