Чи потрібна Україні армія?
 
Недавно мій приятель, який у свій час служив в районі Луганська та продовжує спілкуватися із своїми колегами, що там проживають, розповів, що на південному сході України за-раз не залишилося ні однієї бойової частини українських ЗСУ. Тобто, той фланг абсолютно відкритий і не захищений.
Недавно було оголошено про чергові плани скорочення ЗСУ до 70 тисяч особового складу. А очолює МО Ю.Соломатін, який громадянство України отримав у 2005 році. А СБУ очолює професіонал, з чисто українським прізвищем Кал інін.
Головні проекти по розробці нових видів озброєння та військової техніки – ОТРК «Сапсан» та корвет, які, в тій ситуації, в якій опинилися ЗСУ за 20 років «розбудови держави» потрібні, хіба що для відмивання коштів. Зараз головне – це насичення військ новими надсучасними засобами зв’язку, розвідки. Розробка та постачання у війська нових зразків авіаційної техніки та озброєння, техніки та озброєння ППО та суттєва модернізація старої. Без цього ні про яку обороноздатність можна не говорити.
Складається враження, що проффесіонали при владі планують довести українську армію до стану «парадного расчета», не здатного виконати найменше бойове завдання.
Хочу нагадати шановному товариству події 2008 року.
15 липня 2008 року в РФ почалися стратегічні навчання «Кавказ-2008».
На сай ті їх МО прес-служба виложила, які сили та засоби залучаються до цих маневрів, які їх основні завдання. В переліку цих завдань був пункт – «принуждение к миру».
Хочу нагадати тим, хто орієнтується в армійській службі та просвітити тих хто не служив на офіцерських посадах, що план «боевой и политической підготовки» на наступний навчальний рік (який починається 1 грудня), затверджується до початку цього навчального року. Тобто, план стратегічних навчань «Кавказ-2008» був затверджений Верховним головнокомандувачем – Президентом РФ (стратегічні ж) не пізніше осени 2007 року. А цим Верховним тоді був ВВПутін. 22.07.2008 року прес-служба повдомляє: «На юге России началась активная фаза второго этапа совместного учения российских войск "Кавказ-2008", в ходе которого отрабатываются "специальные операции по принуждению к миру" в конфликтных зонах Грузии - Абхазии и Цхинвальском регионе». 25.07.2008 – «захвачены перевалы и тоннель».
Підкреслюю 25 липня захватили перевали та Рокський тунель. Чи міг знати Путін в 2007 році, що Саакашвілі в кінці кінців відповість на провокації огнем «Град»?
До кінця липня навчання закінчилися (по плану). Але на перевалах та поблизу тунелю війська РФ залишилися. Взагалі війська не почали передислокацію на місця постійного базування. Вони чекали. За цей ас була проведена рекогносцировка на місцевості аж до командира роти включно. Всі знали свої завдання та напрямки  висування.
В грузинських селах, поблизу П.Осетії діяли загони спецназу, які «зачищали» від грузинів ці села (аули) та провокували Грузію на відповідні заходи. В кінці кінців вони свого до-билися.
Грузинська армія до протистояння була не готова. Ми бачили, що тільки після початку активної фази конфлікту, в зону бойових дій почали підтягуватися підрозділи грузинської армії. Відкрито по дорогам. Видно, що не було враховано, що на стороні боєвиків – осетин виступить російська армія. Хоча, тільки сліпий це не міг побачити на своїх кордонах готову до стрибка армію. Той, хто підштовхнув Саакашвілі до такого кроку  - агент Москви
Ще додати перемогу в інформаційному просторі путінської Росії, і ось результат: Саакашвілі агресор, РФ майже миротворці. Ну унітази, то «издержки войны».
До чого я це переповідаю. А до того, що є вірогідність подібної операції і проти України.
Я майже на 100% впевнений, що в Генеральному штабі РФ є план, умовно кажучі, «освобождения Крыма», який кожний рік уточнюється. Якщо немає, то це не Генштаб «великой» Росії.
Алгоритм такого плану може бути таким.
В Криму починаються «народные волнения» проти київської влади, утисків російської мови, переписування історії і т.п. муйні.
На відповідному етапі Київ вимушений буде послати туди внутрішні війська.
Заворушення переростають у повстання. З арсеналів ЧФ видають зброю. Ллється кров.
Тепер хочу нагадати, що «Новая Военная доктрина РФ предусматривает право России использовать свои Вооруженные силы за пределами страны в целях защиты интересов РФ и ее граждан, а также для поддержания международного мира и безопасности».
… «В конце прошлого года в России были приняты поправки в закон "Об обороне", согласно которым формирования ВС могут оперативно использоваться за пределами России для отражения вооруженного нападения на воинские формирования РФ, другие войска или органы, дислоцированные за пределами России, для отражения или предотвращения вооруженного нападения на другое государство, обратившееся к России с соответствующей просьбой, для защиты граждан РФ, находящихся за рубежом, от вооруженного нападения на них». А як ми знаємо, консульство Росії в Криму роздавало і роздає паспорти РФ, незва-жаючи на те, що в Україні подвійне громадянство не передбачене законодавством. При цьому, інформацію про кількість кримчан, що отримали громадянство РФ, Росія не надає. А чому?
Тепер, у відповідності до законодавства РФ, Росія починає військову операцію по захисту своїх громадян та «принуждению к миру».
Основний удар завдає Южный военный округ (колишній Северо-Кавказский) на Крим. Ось тут, до речі буде міст через Керченський пролив. Допоміжні удари спрямовані на Харків та Луганськ. В операції задіяні також війська Западного военного округа. ЮВО - це 80-90 тис. військовослужбовців (без ЧФ та Каспійської флотилії). Західний ВО – 400 тис. З відповідним озброєнням та бойовою технікою.
Протистояти цим силам повинні 70 тис. усіх Збройних сил України. Вгадайте з першого разу, яким буде результат «принуждения к миру антироссийского киевского режима».
Для такого сценарію добре підходило, як би президентом був хтось, на кшталт Тягнибока, ну ще Ющенко, на крайній випадок підійшла б і Тимошенко. Але при потребі, кремлівські карлики і Януковича швидко зроблять «бєндєровцєм» в очах своїх громадян та «международной общественности».
В результаті протестів Європи, США та інших країн світу, РФ бойові дії припиняє і дає згоду на виведення своїх військ з території України при відповідних умовах. АЛЕ.  Але в Криму вже сформований новий уряд, який оголошує про незалежність Кримської республіки від України. А при «сприятливому» збігу обставин, то випірне і ПІСУАР із своєю незалежністю.
В Криму, на військових базах РФ залишаються «миротворческие силы».
Ви скажете, є Будапештські угоди тобто «Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї» і ядерні держави не допустять агресії РФ по відношенню до України.
Так от, меморандумом про гарантії безпеки передбачені лише зобов´язання Росії, Великої Британії і США (до яких згодом приєднались Франція і Китай) домагатись негайних дій з боку Ради Безпеки ООН в разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії з використанням ядерної зброї, а також зобов´язання проводити консультації у випадку виникнення загрози суверенітету та територіальній цілісності України. Цей меморандум є декларацією і ніякої юридичної сили не має. Так би мовити «під чесне слово». І то, якщо агресія з використанням ядерної зброї. Ну і будуть вимагати та консультуватися, вимагати і консультуватися і так далі. «А Васька, тоесть Вовка, слушает да ест». А, ще Саркозі помиротворить,
До речі пунктом 3 цього меморандума передбачено: «утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги». Ау у у, труби, нафта, сир, газ … А що, ніякого тиску. «Все по-братски».
Ось для такого сценарію потрібний Соломатін в креслі МО України, Калінін в чолі СБУ, Клюєв секретар РНБО (далі продовжите самі).
P.S. Не все, що хотів сказати виловив у своїй пам’яті, але головне, надіюсь, доповів. Шановні, тихі і скаженні, дурдомівці внесуть доповнення.
На фото Севастополь мітінгує.