А-а-а-а!!!
 
     Шо!!! Шо воно було?
 
    Пів дня і ні туди, і ні сюди. Тиснеш кнопчік – “Хачу в Дурдом”, (восьмий знизу, ліловий з припиздю), а там якась гидота на ніпонятном язикє. Апять врагі?
 
   А чому врагі так ото розпоясалися? Га?. А тому. Центр приняття рішень зараз знаходиться не в Київі, і не в Донецьку. А у дірєвні городського типу – Форточкіно. Ясинуватьського району, Донецької області. У пригороді міста Горлівка, 16 кілометрів на схід від Єнакуєве.
 
   У нас, в дірєвнє Форточкіно, у кожного є в загашніку ключікі. І від комори колгоспної, і від ДД. Щас колгоспний слюсар Фрамугін, (у нас в дірєвнє всі або Форточкіни, або Фрамугіни), ізготавліваєть ключики до овального кабінету, у, тому, у Парижі. Чи в Нових Петрівках, забув.
 
   А з чого все почалося? А почалося з того, що багато народу одноразово забажали висловити недовіру та полноє прізрєніє Спецкору. Ото той сервак і гепнувся з перенапрягу. І ніяка спецслужба тута невинна...
 
   А задля повної пабєди над злими хакерами треба і всьго і трохи. Надіслати Форточкіну по декілька доларів з носу, Форточкін надішле оті срєдства Фрамугіну, (якщо не пробухаїть), Фрамугін зробить ключиків кільканадцять десятків, (якщо не забудіть), і народ вільно заходить на ДД, та матюкаїться далі.
 
    А якщо у когось совісті зовсім нема, і доларів він і не збирається висилати, то ждьоть того отшельніка повний бан. Фрамугін, коли не бухає, має 400 засобів відлучити усіяких там жадібних елементів від ДД.
 
   Отакоє вот. Жду атвєта доларів. Іначє, хто не заховався, я ні віноват. А своєврємєнная оплата захищаєть ваші зуби краще Блендамеду. Доказано правлячою коаліцією.