Зараз в Україні живеться не солодко, і що найгірше рівень життя стрімко падає, причини цього на поверхні - виною цьому перш за все те, що у нас діє стара совєтська номенклатурно-бюрократична система, при чому "вдосконалена" Комуністичними Ідеологами (привіт Кравчуку) та Червоними Директорами (товариш Кучма), справедливості ради слід відмітити що в Україні був і період коли країна мала шанс на злам системи, ну сподівались люди, та все це залишилось лише Деклараціями, а як же інакше, адже на зміну Ідеологу і Червоному Директору прийшов Колгоспний Бухгалтер все з тієї ж Совєтської обойми.
 
На жаль багато хто не може усвідомити, чи то сприйняти причини (з наслідками все зрозуміло - ми котимось в глибоку ДУПУ) того що відбувається, багато хто винить в цих бідах Незалежність, месидж "От якби не розвалився СРСР, то жили б як в Раю" міцно засів в деяких головах, що найцікавіше - творцями цього месиджу якраз і є ті, хто власне і розвалив ту країну, ті хто якраз в ті часи і жив при комунізмі, ті хто й зараз живуть навіть краще ніж при СРСР, той же товаріщ Пєтя Симоненко мабудь при СРСР не мав би можливості мати власний маєток і роз"їзджати на Марседесі.
 
На написання цього ІМХО мене підштовнув ось цей коментар:
 

 
Добре, давайте залишимо в спокою причини і наслідки, а поговорімо про рівень життя тоді і зараз, "А що там порівнювати, жили краще, це факт!" скажете ви, "Можливо і так" погоджусь я, та все ж давайте спробуємо пофантазувати, отже уявімо:
 
Уявімо що товарищ Симоненко вирішив побудувати, чи то повернути, СРСР на отдєльно взятой тєріторіі, с отдєльно взятимі гражданамі, для цього взято окремий завод, наприклад "Червона Зірка" (це в Кіровограді, мені це ближче, до того ж там деякий час працював в цеху №6, це ковочно-штамповочний цех), відкиненмо економічні обгрунтування реальності цього експерименту, приймемо "як є"
 
Отже ви працюєте на заводі біля штампувального пресу, працюєте в 3 зміни, маєте як положено отрабативаєщіє суботи, одним словом працюєте як радянський гегемон в золоті часи, зараз дехто вже й призабув що таке працювати 8 годин біля станка, ну заодно і згадали б - праця в СРСР була в почьотє, тому зарплата робітника доходила й до 200 рублів, хоча в середньому все ж таки рубіж в 150 ре долала не завжди.
 
Той же Пєтя відкрив для цих граждан магазини, де б ходив рубль, і ціни там були б радянські, кількість магазинів пропорційна кількості магазинів при СРСР на душу насєлєнія, з відповідною кількістю громадян які стоять в черзі на отоварення свого рубля, асортимент теж той же.
 
Портативши відповідну кількість часу ви б змогли купити на свою зарплату наприклад 0.5 кг ковбаси по 2.2, буханку хліба за 0.16, м"ясо-кістних виробів скажемо на 1 рупь, ну і на рупь можно було б прикупити там молочка кефірчику ще й дещось з цього ряду, ще на рубль гниленьких овочів і фруктів,  всього в день скажімо продуктовий набір склав би сумму десь в 4 рубля, тобто на цю суму ви б голодні не залишились, в місяць на продпайок пішло б рублів 120, ще й 80 рублів залишиться, і якщо ви їх будете класти до банки, то за рік ви зможете зібрати гроші на телевізор, якщо ж телевізор купувати не захочете, то за 4 роки можна було б і ЗАЗ 968М купити.
 
Уявляєте як всі навколо вам би заздрили, заздрили б вашій стабільності і процвітанню.
 
Забув - для чистоти есперименту вам би Пєтя виніс з вашого помешкання всі речі які ви придбали за роки Незалежності, ну та це не страшно, при совєтах ви ж всі  озолитились, озирніться навколо - все ж у вас ще совєтське, качєствєнноє.
 
Все це написав не для того щоб сказати що зараз живеться краще, а для того щоб ви трішки задумались, а чи варто плакати за минулим, чи все ж треба ламати систему і вимагати дійсно достойного життя, гнати червоних адептів і бандюків з Влади, зрозумійте що Незалежність це лише шанс на нормальне життя, а його не буде поки ми не вигонемо свиней які перетворили Незалежність на корито, і які жруть, жруть і жруть.