Дійові особи:
 
Віктор, він же Вітя, він же Хфьодор – верховний жрєц* земного пантеону
Єж Єль – головнокомандуючий збройними силами земного пантеону
Назар – радник верховного жрєца і єдина людина, якій дозволено з нього глузувати
 
Простора кімната-кабінет, в центрі якої знаходиться широкий дубовий стіл інкрустований золотом. За столом на зеленому плюшевому кріслі сидить верховний жрєц у малиновому піджаку та штанях такого ж кольору. Він заглядає у широкий монітор марки Apple. На стіні висить «Дартс». У кутку стоїть великий музикальний центр і виблискує різнокольоровими вогниками. Поряд велика «напольна» ваза наповнена штучними квітами. В кімнаті лунає «Бєлиє рози, бєлиє рози, бєззащітни шипи». Загалом обстановка невимушена і радісна. В кімнату заходить Єж Єль – невисокий сивий мужик. Він одягнутий в гусарський кітель, спортивні штани «adidas» та кеди.
 
Єж Єль
Великий жрєцу, я вас вітаю! Пробачте, що я у трєніках. Та готувався я до гри в футбол й тут чую, слуга моя кричить: «Сам жрєц вас викликає!» То я у чому був, у тому й поспішив до ващой жрєцецькой величності! (склоняється у поклоні)
 
Віктор (недбало)
Не треба лишніх слів, я умоляю. Бо я сьогодні теж не в кращій формі. Цілуй скоріше мантію мою. Вона нова, і я вже не дождусь, коли її я обновлю. (Єж Єль не розгинаючись з поклону підходить до Віктора і цілує край його піджака)
 
Єж Єль
То що наразі сталось, ваше жрєцецьке велічество?
 
Віктор
Підведись і сядь на табуретку поруч (Єж Єль підводиться і сідає на маленьку дерев’яну табуреточку) Бач, привезли мені у офіса комп’ютера і підключили Інтернет недорогий, безлімітний. І я, уздрівши таке диво, нашвидкуруч почав шось клацать – то там, то сям. Найшов полєзний сайт, що зветься Гугл і довго згадував як пишеться моє ім’я. По сєлєктору визвав програміста, він прийшов і все зробив. Так ось. Суть в тому, що захотів побачить я, що видасть Гугл по запросу на моє ім’я. І там відкрив я тайний заговор супроти нашої держави!

Єж Єль (щиро здивований)
Оце так да! Які тайни відкриває ваше ім’я!

Віктор
Тіхо-тіхо! Я думаю, що це є тайний код, до тих ворот у Гуглі, що відкривають усе, що думає про тебе світ. Та ти нікому не кажи про це, іначє будеш змушений з’їсти своє яйце!
 
Єж Єль
Оке. Оке.
 
Віктор
Тож викрив тайний заговор я. І що б ти думав – це наші найближчиє друзья – Союз, що зветься Єндорейський!!
 
Єж Єль
Який, який? Єврейський? Не дочуваю я!

Віктор (піщвишуючи голос)
От б…я! Єн-до-рей-ський кажу я! Вони ріши об’явити нам бойкот й не розмовляти з нами і не ходити більш зі мной у ліс на лови!
 
Єж Єль
Ну ніфіга собі! А ще казали, що вони нам друзья! І закликали на бенкети різні. А останній раз, коли посол їхній був у нас в гостинах, ми на природі зажарила для нього кабана! Яка підстава!
 
Віктор
Вичті у себе із зарплати того кабана! Лох!

Єж Єль (скрушно)
Ох-ох!

Віктор
Но моє жрєцецькє вєлічєство не вєша нос! Не зря ж я сьодні бігав крос в кросівках нових красивих від Владіслава Зайцева. Пріказую я тобі Єж Єль…

Єж Єль
Їм єль (дістає з кармана гілку ялини і їсть)
 
Віктор
Тьху! Пріказую Єж Єль тобі собрать я армію всю нашу що є зі смердів наших пантеонських та раттю йти на Єндорейський Союз! Бо образи сієї я не знесу. В душі мені так гидко, як наче я з’їв крем-брюле і запив горілкою «Біленька».
 
Єж Єль (випльовуючи ялину)
Який конфуз… Чи ви забули, ваше жрєцецьке велічіство, що за неімєнієм грошей ми розпустили нашу армію, машини ж розпродали усі – і танки й літаки.
 
Віктор
Тоді коней зібрать, піхотой підемо на них! А ще у мене є блістящій гвинтокрил. Я зможу на ньому розсікать по небу як Верховний головнокомандуючий і координувати дії нашой армії! Ти, Єж Єль, давай, готуй пріказ, усе як я сказав. Збирай піхоту і кінних. За се получиш ти канфєту!
 
Єж Єль
Оце так да! Давно земля вкраїнська не знала лиха у віді столкновєній бойових. Може, ми, як цивілізована країна, сядемо за стіл переговорів?
 
Віктор
Нікагда. Вони обідились на нас, за те, що покарали ми наліжницю мою любиму, що завше у білому пальто ходила. Ти пам’ятаєш, вона мені борщі колись варила і кухню підірвала з газовой трубой.
 
Єж Єль
Я помню. Се було недавно.
 
Віктор
Так отож. Відать вподобали посли заморські наліжницю мою і хочуть їй всіляко прислужиться. Та не бувать цьому! Вона в тімніце має відмотать свій срок, то буде їй урок за нєпослушаніє. Вони ж за свій бойкот мені відповідь дадуть! Тож готуй давай пріказ. Ми будемо давати бій. Мені ж сюди позви Назара, я хочу радиться з ним.
 
Єж Єль
Все буде у найкращьом відє. (кланяється і йде)
 
Завіса
 

Той самий кабінет. Але Віктор вже в плюшевому спортивному костюмі грає в «Дартс». На інвалідному візку в кімнату закочує старий худорлявий сивий дід у окулярах. На голові у нього солом’яний бриль з фазанячим пером.
 
Віктор (радісно)
Кого я бачу! І як приємно, що ти за порадою моєю нап'ялив бриль щоб бути ближче до народу хоч іміджем своїм.
 
Назар
Но я украсіл сєй сєльскій елємент в своєму гардіробє фазанячим пєром, щоби подкресліть статус ієрархічєскі високій свой. Хоть я і палюбляю тєбя, жрєц, та всі тваї паради трєбуют маіх прафісіанальних дапалнєній.
 
Віктор
Для цього ж я й пазвал тєбя, мой мілий друг. Але скажи, чому ти в сьому інвалідному візку?

Назар
Мнє впадла просто пішком хадіть тут, у тваіх палатах. Да ти гаварі вже мнє, зачєм пазвал.
 
Віктор
Діла такі, я раттю йду на Єндорейський Союз за те, що вони готують тайний заговор супроти мене. Не хочуть звати мене на всілякії бенкети і на прийоми до царів своїх так, ніби я останній лох. Мені-то п..х, але моє глубінне Я трєбує возмєздія!
 
Назар
А что ти хочеш ат мєня?
 
Віктор
Діло в том, що армії у нас достойної нема. Машини воєнні спродали. Пересчітали всіх людей, коней…. їх шось там пару сотен. А так же хочеться вдарить тяжолой артилерієй. Порада тут нужна твоя – як вийти нам достойно із сього унізітєльного становища?

Назар
Ох, Хфьодор. Ти как всєгда, как малоє дітя нє знаєш, что дєлать у прастейших случаях. Всьо очень просто. Вмєсто тяжолой артілєрії пускайте свиней. Вкраинская земля багата на свиней, я видел их и у тваих палатах многа.
 
Віктор
Побійся бога! То не свині! То вельмишановні мужі з земного пантеону!
 
Назар
Прасті, я может, что-то не дозрел. Но я савєтую тєбє – сєдлай свінєй. На них по всадніку сажай і пусть ідут гусарским строєм на пратівніка. Надєнь на ніх еще браніжелєти і пускай в тяжолий бой!
 
Віктор
Ти ба! Як все просто. Їй-богу, як так рад, що ти у мене є Назар (розчулений Віктор лізе цілуватися до Назара).
 
Назар
Нєт-нєт. Атстань!Фу! Фу! Сєгодня я устал і не настроєн на жрєцецькие абнимашки. Пака!

Віктор (розгублено посміхаючись)
Пака Назар. Приходь до мене якось, пограємось у бамбінтон чі шо...
 
Назар в цей час вже виїжджає з кабінету і недбало махає Віктору на прощання рукою.
 
Завіса

 

Той же кабінет верховного жрєца. Стіни завішані мапами. На столі іграшкова воєнна техніка. Віктор у костюмі «хакі», розфарбований «під Рембо» грається тими іграшками. Тут до кімнати забігає захеканий Єж Єль. Одяг на ньому порваний, брудний.
 
Віктор (завмирає побачивши Єж Єля, з рук випадає авто)
Програли…. (падає у крісло)
 
Єж Єль (відхекуючись)
Ні…
 
Віктор
Я знав! За нами перемога! Ми знову як то кажуть на щиті!
 
Єж Єль (все ще хекаючи)
Ні…
 
Віктор (нетерпляче)
То що тоді, скоріш давай кажи! Інакше я зніму твої штани!

Єж Єль
Ми навіть не дойшли до міждержавного кордону. У всьому винний Вінні.
 
Віктор
Вінні? Це хто такий?
 
Єж Єль
Я їхав на свині, як ти і приказав, осідланій і у бронежилеті. Свиня звалася Вінні. Вона ішла попереду всієї доблєсної армії моєй. Але свиня, натуру має свинячу, хоч і броньована вона з усіх сторін. Вона уздріла жолудь у осіннім листі і його з’їла і почавсь психоз. Бо жолудь той виріс неподалік хімічной фабрики і відать впитав у себе якісь галюциногенні срєдства.

Віктор
Який позор!
 
Єж Єль
Саме так. Найгірше, що сородічі свині - армійські свині усі останні, послідували її прикладу й почали ковтати жолуді кислотні. Й почалось. Всі свині наче подуріли, неначе очі їхні погоріли й вони від рабства звільнюватись почались. Скидали вершників й гасать давай по полю, й місити грязь. Усе смішалось – свині, люди, о жрєцю мій, то було страшне. Ми ледь покинули те ратне поле, в неравній битві з бойовими галюциногенними свинями вижили усі. Але психічні травми незлічимі….
 
Віктор
Який позор! Я накажу усіх порізать свиней. І Вінні також!
 
Єж Єль
О жрєцю мудрий, не за себе, за свиню прошу! Не будь такий суровий. Не винні свинні, та й той Вінні, що жолуді біля хімфабрики зросли. Ти їх прости. А що ж якщо поріжеш їх усіх – де будем брати сало і ковбаси?
 
Віктор
От блін, ти прав! Понищити свиней нам ніяк не вдасться. Бо їсти нам тоді не буде що… Але яка безславна кончина моєму правосуддю над Союзом. (хапається за голову)

Єж Єль
Полиш! А краще вирости велику миш.
 
Віктор
Для чого?
 
Єж Єль
Просто так. Щоб знали всі, що ти зростив найбільшу в земному пантеоні мишу. Й тоді хоч щось у тебе буде краще за усіх! Образи ти свої облиш, а викорми велику миш!
 
Віктор
Какая хітрая уловка! У мене буде миш, а в Єндроейському Союзі для неї приготують мишоловку, і ми ще побачим із кого більше толку! Я відчуваю, що все ще тільки почалось. Замість свиней готуєм миш і всім покажим таким чином шиш!

Завіса