«Та вони овци тупорилі , якби не я, капець би був санаторію…» - говорив худорлявий сивий мужчина,  що сидів в компанії з жінками за сусіднім столиком. З розмови я зрозумів, що це пан Грох, директор санаторію «Вістор», який знаходиться в парку Трускавця. Мужчина хвалився, що отримує десь 2000 грн. в день, своїм магазином з жіночою назвою та новим автомобілем, як збудував санаторій з нуля, як вправно ним управляє, яких друзів він має, як дослухається до нього власник закладу.
Це все мене дуже зацікавило і я вирішив більше дізнатись про цей санаторій. Спочатку продивився відгуки про заклад на http://uahotels.info.  Ось деякі з них:
«Отдыхала в санатории в конце августа начало сентября 2011г и осталась очень не довольна. Генеральный директор, говорят из Ивано-Франковска, редкий хам и лицемер. Случайно слышала его разговор с работниками и была в недоумении, как можно так ненавидеть людей, которые зарабатывают ему очень не малые деньги. Все процедуры, которые нужны для лечения - платные, доктора- так себе, а вот питание-это отдельный разговор. Я была в прошлом году, то питание было отличное( и качество, и асортимент), а сейчас просто жах. На вторую смену нечего кушать, выбор никакой, даже обычной свеклы нет, а беленькая диетсестра говорит, что еды не хватает потому, что дают мало денег на питание, хотя берут немалую сумму. Видно очень жадный директор. На шведской линии одни развалившиеся паровые котлеты и все теже каши, даже салатов не хватает, никакого выбора.
Уважаемые отдыхающие, если вы хотите действительно отдохнуть и полечиться, то не обращайте внимание на то, что санаторий вблизи источника, а лучше немного пройтись и действительно отдохнуть и вкусно покушать в другом санатории, а их там много.»
«Отдыхали с 1по 15 июля. Номер хороший, питание нормальное, лечение - никакого. Особенно отвратительное отношение к работе в процедурном отделении. На 120 отдыхающих 1 ванна, практикуется семейным не меняя воду поочерёдно идти в ванну. Ванна моется плохо, плавают волосы, пена от обработки, решотки никто не поднимает и не обрабатывает. Минеральной воды не было и нет, ванна заполнается простой водой из крана. Цыркуларный душ с холодной водой. Целый день персонал пьёт чай. От врача толку никокого, всем одинаковые процедуры. Все кто платит за путёвку сам, делать там нечего. Мы лично никогда больше туда не поедем.»
«Расположение санатория и обслуживание прекрасные. но...Все более или менее серьёзные процедуры платные. Питание отвратительное и, как уже много раз в отзывах было сказано, если пришёл немного позже, значит сам и виноват. Вторая смена доедает то, что осталось от первой, а первая смена расхватывает всё, что выносят.
Будьте внимательны при выборе санатория. Цены высоки, но отдых в данном санатории того не стоит».
«Больше туда не поедем. Проживание в новом корпусе-условия хорошие. Администраторы Галя и Маруся-прелесть. НО ЭТО ВСЕ ПЛЮСЫ.А ДАЛЬШЕ.....Процедуры почти все платные. А столовая-это отдельная тема. ПРИЧЕМ ТЕМА НЕ ИЗ ПРИЯТНЫХ. Кто успел, тот и съел. И какая-бы не была диета(за 120 гривен с человека в сутки)сидеть на каше и непонятно из чего котлет(куда смотрит сан.станция) - не хочется. Люди многие возмущались. Это очень унизительные гонки за салатом и котлетой. Прошлым летом мы отдыхали в с. Поляна Свалявского р-на. В мини отеле Cassa Familiar.То за 100 гр.с человека было питание как в ресторане. Выводы ваши, а мое впечатление.»
 
Найгірші відгуки на шведську лінію – не всім вистарчає, відпочивальникам приходиться у прямому розумінні битися за котлети. Я вирішив розпитати в знайомих, що працювали або працюють в санаторії.  Вони розказали, що всім і не може вистарчати, бо крім офіційних відпочивальників, на яких виділяються продукти, пан Грох пропихає від 10 до 15 так званих лівих клієнтів, які банально обжирають відпочиваючих, а гроші від них ідуть директору. Працівників, які не згідні з таким станом справ, він виживає з роботи.
Також мені розказали як з метою запобігання крадіжок, кухня, що без конденціонера та з поганою вентиляцією, літом зачинялась на ключ, як через розрив каналізаційної труби стоки текли в кухню санаторію. Також довідався, що зарплатня працівника кухні 800 грн., адміністратора та медсестри десь 900 грн. і для того, щоб попасти на «таку престижну» роботу ще й потрібно «віддячити». Це все пан Грох пояснює жадністю власника, який знаходиться десь у Франківську і приїжджає час від часу, а насправді і будівництво і поточні справи вирішує він. Сам же власник повністю довіряє Гроху в фінансових та кадрових питаннях і не  бачить «грішків» директора.
Ось так, шляхом невеликих зусиль, людина, що так поважно виглядала в ресторані, перетворилась для мене на «голубого ворішку» із «Дванадцяти стільців» Ільфа і Петрова. Зараз в місті влада працює щодо популяризації курорту шляхом реклами курорту, налагодженням зв’язків з країнами СНД -  тобто роблять гарну обгортку в цукерці з начинкою із каналізації, а потрібно розпочинати власникам з ось таких Грохів і «шведських ліній».