Оце з оказією, мабуть відчувши близькість осені, завітали в нашу місцину вітри,  й докорінно змінили ритм мого життя. Тільки День що наближається, примусив залишити вітрило й повернутись до рідного Києва.
 
А тут відверто засмутила пані Лі. На правах того від кого Юрку діставалось в період, коли його «було не модно критикувати», можу з впевненістю сказати, він точно не є чинником незреалізованої української національної ідеї. В цьому сенсі мабуть доцільніше розглядати роль всіляких Табачників та загалом всього нинішнього «хамського» режиму.
 
Так що Лі, більш життєдайним вважаю все ж ваш варіант  …
  
«Розквітає України
І слава і воля.
Від родини до родини
Йде щаслива доля.
Будьмо! Будьмо, українці!
Нам у світі жити.
Рідну землю, богом дану,
Духом освятити.»
 
Мабуть сьогодні отримаю звинувачення в скаженній толерантності, але ми просто всі різні, («…навіть зайві є!» Жванецький), але погодьтесь, це не привід, не приведи Боже ділити рідну землю бездумно нарізаючи її на шматки, чи не знайти шляху до порозуміння, затято стверджуючи, що довкола одне … бидло.
 
Оскільки за великим сенсом, всі хочемо одного … щастя собі, своїм рідним, близьким, друзям, та власне всім співгромадянам. А саме, здоров’я, достатку, можливості пишатись своєю країною. Жити, жити повноцінним життям, а не знаходитись в стані перманентних воєнних дій з власною державою, єдина ціль якої ошукати своїх громадян. Є в цьому щось … шизофренічне.  
 
Бо з одного боку розумієш, що загалом свято, а от повноцінного святкового настрою нема. Таке враження, що зіткнувся з чиїмось злим жартом … Україна, яка за прогнозами знаних у світі економістів, мала з усіх випорснувших з «союзних» тенет республік найкращі прогнози зіп’ятись на ноги Незалежності, зустрічає свій 20-ти річний ювілей, очолювана … бандюками!   … Маячня!
 
Та ще й фраза … «Можно много, очень много успеть за миллиард лет, если не сдаваться и понимать, понимать и не сдаваться.» … оптимізму не надає. Бо наше життя нажаль більш швидкоплинне.
 
А перед очима з’являється футуристична картина, коли вже завтра, полинувши до улюбленого Криму, а там … з чарівного узбережжя зникли ракові плями  «хатинок», а в залишених кращих з них відпочивають діти з усієї України, бо їх батьки можуть дозволити собі це не напружуючись.
 
І проносячись вздовж берега підхоплений 18 вузлами віджимного, на 7 квадратах Neil Pryde ... побачу, як на березі під безкінечні оповіді ДСЛа, Професор тихенько тягне з моря невеличкого невода, поблизу Міх-ко та Alihan, готуючи казана під юшку, неквапно згадують минувшину, десь на скелях між небом та землею завис Сампо, серед кипарисів Лі творить чергового вірша, а Ukenshed видає свої коронні коротенькі, з пірсу долина якась дуже романтична цитата від Киці, над Тарханкутом підіймається  димок від багаття з табору розбитого Piligrimоm, до якого приєдналась весела компанія  одеситів та іллічівців, на чолі з буркотуном Севою, а біля вогнища безперечно порається шеф від кулінарії, зовсім не Злобивий Федір, Мрачний частує всіх "підвальною" горілочкою, смакуючи її з льодом біля самої води, на пісочку ніжаться Аргум з Пашою, а Дуплет документує довкілля для історичного  фоторепортажу, з-за мису на якому видко тендітну фігуру Сат, несподівано вигулькне зустрічним курсом на своєму серфі Вarry, Сhist (Рибка) ледве справляється з потоком іноземних туристів, бажаючих відпочити на наших курортах, а Стефа з потоком іноземців бажаючих тут ... таки заробити собі на забезпечену старість, з Сардиніїї повернувся Вовчик, а з Франції - Général ...
Фу-ф, оце закрутив, звичайно не про всіх написав, але для всіх характерно одне … є впевненість в дні прийдешньому.
 
Але це все обов’язково буде, згодом …
А завтра … є можливість зустрітись з приводу НАШОГО свята, яке поки ще в повній мірі таким не стало, але обов’язково стане! Пройти по Хрещатику, та власне ... й до СІЗО  варто завітати.
 
І хай нам щастить!
Всіх з святом … Днем Незалежності!