Революційна ситуація в Україні не наявна. Як би декому цього не бажалось. Ми ще тільки на путі до неї.
По-перше. Чи подобається нинішня влада більшості наших громадян? Мабуть, ні. І, до речі, навіть інтерв'ю з жителями міста (де там насрали на прапор ПР?) це підтверджують. Незважаючи на заяву голови міської організації ПР про масову підтримку дій партії та Президента, та присутність хомо совєтікус, котрі завжди згодні з лінією партії та начальства. Котрі коливаються тільки разом з керівництвом.
Але цього мало. В країні, де керівництво країни розглядає свій народ лише як джерело свого особистого збагачення, а себе вважає надлюдьми — це нормальна ситуація. В країні, де закон використовується вибірково, де для того, щоб просто заставити чиновника виконати свою роботу треба йому дати хабара - це нормальна ситуація. Так, цю владу не люблять. Але з нею живуть. Бо, по-друге, працюють інші правила гри, але вони працюють.
Так і зараз. Новий податковий кодекс, нові податки, нові штрафи? Але й нові можливості не платити податки, й нові розцінки мінімізувати штрафи. Так, уся країна кримінізується. Кожного є за що посадити. Владу це цілком влаштовує. Поки що влаштовує і суспільство.
А що таке “революціна ситуація”? Революційна ситуація, це коли про що б не йшла розмова, вона йде про політику та революцію. Коли на всіх перехрестях люди розмовляють тільки про це. Коли перестають діяти старі правила гри і є надія, що ось настануть нові, кращі. Коли кожен уявляє, до чого треба прийти, що за мета. І коли ця мета важить більше, ніж можливість втратити все. І коли ти не один.
Це 2004 рік. Помаранчеві стрічки, що з'являлись зранку на голих деревах, як символ можливоті кращого життя, як символ нового майбутнього, де Закон буде один для всіх, де бандити сидітимуть в тюрмах. Вперше (і не дай Бог — востаннє) з'явилась перспектива отримати демократичне суспільство і Державу. Натомість отримали індульгенцію ворам і розбрат за освоєння хлібних місць.
Так що для того, щоб говорити про революційну ситуацію потрібно мати:
МЕТУ. Вибачте, за що боротися? Бажано, не за абстрактне равєнство та братство, а за щось конкретне. Нажаль, нічого конкретного я не бачу. Свобода ЮВТ — це НЕ мета революції. Так само як і Данилюк — нардеп, чи Тимошенко — Президент. Мету треба якось обозначити, задокументувати. Потрібно щось на кшталт “Декларації про незалежність”, “Хартії свободи” чи хоча б спіча “В мене є мрія”.
ОРГАНІЗАЦІЮ. Партію, чи хоча б громадянський рух або профсоюз. Але тут зразу ж постає питання ФІНАНСІВ. Вибачте, але для цього потрібні МЕТА, котра об'єднає людей, та ЧАС.
МАСУ АКТИВНИХ ЛЮДЕЙ, які за якийсь час повірили в організацію, що може привести до мети. Тих людей, які повірили, що під проводом цієї організації можливо досягнути цієї мети.
Нажаль, зараз можна говорити лише про становлення другого чинника. Та й то під великим питанням.
Що ми маємо зараз? Стихійний мітинг в підтримку ЮВТ. Я наполягаю — стихійний. Мета — Свобода ЮВТ. Це мета лише для наближенних до самої ЮВТ (“ближнє коло”), її активних симпатиків та тих, хто розуміє, що зараз настає ПОВНИЙ ПІ.ДЄЦ системі првосуддя в Україні. Просто пі.дєц був, коли відмінили Конституцію, але це чомусь не визвало ніякого протесту і не вивело людей на вулицю ні під чиїмось керівництвом. Цікаво — чому?
Організаційно цей мітинг — стихійний. Скільки членів “Батьківщини” в Києві? Чому хоча б 10% не під Печерським судом? Може тому й більшість людей проходить повз, що не бачить підтримки ЮВТ навіть від своїх однопартійців? А може тому більшість готова підтримати ЯКЩО ПОЧНЕТЬСЯ, але розуміє що зараз НЕ революційна ситуація, тому початися не повинно. Але надія помирає останнью — А РАПТОМ?...
Тільки це А РАПТОМ не потрібно ані ЮВТ, ані БЮТу. Потрібне отримання влади в наслідок абсолютно демократичних виборів. Потрібно, щоб влада була абсолютно легітимна. Тому що влада, отримана в наслідок революції, не в європейських традиціях 21-го сторіччя — раз, і, по-друге, революція — чудовий привід для вводу на територію країни “міротворчєскіх сіл для охрани ядєрних об'єктов и ГТС.” Історію Південної Осетії пам'ятають всі?
©
Horatio [13.08.2011] |
Просмотров: 2531