Шановні! Буде дещо сумбурно, але!  Не рейтингу заради, а виключно щоб донести своє бачення: люди з народу топчуть людей, які всім своїм життям вже довели, хто вони є. Панове! Це з рук Коротича ми отримали незалежність, завдяки і його зусиллям все обійшлося мирно, без громадянської війни. За що обливати брудом заслужених людей?  За їх позицію, за їх свободу слова, про яку ми так багато говоримо? Обзивати їх інтелігенцією, приводячи брудне визначення вурдалака Ульянова.
       Інтелігенція (а більшість з цих «підписантів» беззаперечно інтелігенція) — це чуттєві, тонко організовані люди, які завжди потерпали при катаклізмах, «великих переломах», кардинальних змінах  в організації громадського життя. В силу цього, їм найважче було примиритись з неправдою та насильством. Я думаю, що вони мають набагато більше  інформації, досвіду, розуміння ситуації  ніж ми, і з висоти своєї думки, своїх переживань і болю вони доступними їм методами страждають та боряться за весь народ. Народ, який інколи їх не розуміє, наклеює брудні ярлики, не бачить тої муки,  страждань за нього цих людей. Врешті решт, отримане з їх рук ми дуже легко, граючись в Майдан,  упустили. Під пивце та регіт. А мали б захистити. Молоді, дужі.
    Чого ми лаємо заслужених людей. Солдат кидається на ворога зі зброєю. Жінка, намагаючись припинити бійню, кидає хустку. Сивий немічний дід стає на коліна перед загарбником та молить його змилостивитись. Молить за синів та онуків. За нас. А ми, замість збиратися з  силами та чинити опір, кажемо: «Фе, як принизливо вони себе поводять». Не підводячись  з колін самі,  не піднімаючи голови.  Що скажуть про нас наші діти та онуки?