Любі друзі!
 
В житті бувають моменти, коли головний лікар має, врешті-решт, проникнутись ідеями чоловіколюбія і приступити до лікування. Повідомляю: я проникся і приступаю. А щоб краще зрозуміти перебіг лікування наших пацієнтів та виміряти середню температуру по Дурдому, треба брати до уваги все. І все фкантєкстє. Без кантєксту нікуда.
Фкантєкстє. Раз в тиждень ми будемо намагатись зрозуміти, що ж на натворили наші пацієнти за цю седмицю і що нам робити далі з усім цим щастям...
 
Щиро Ваш, головний лікар Канаріс.
 
***
 
ФКАНТЄКСТЄ №1
 
Українська народна гра "вибори" успішно завершилась. Народ черговий раз з жалем констатував, що короткий період вкидання "налу" в маси закінчився. Було б добре, аби разом з ним закінчувався також і період кидання калу на голови, але світ такий недосконалий, що  тільки ти звикаєш до хорошого, як воно стає ще кращим. Прощайте вибори! Здрастуй коаліціада!...
 
Чесне слово, я вибори люблю! Тільки з передвиборчих роликів я міг знати, що мені потрібен Литвин, Партія Регіонів може спричинювати рак легенів (привіт невідомим героям-креативникам! цікаво - ще живі?), подолати свою власну недоторканість можуть хіба депутати від НУНС і безсмертне: "...сьогодня пошти по п'ять - Юлю треба возвращать".
Якщо мене хтось спитає про те, які висновки я виніс з минулих виборів, то я чесно скажу - я зрозумів, що рекламщики і політтехнологи працюють тільки по передоплаті. Бо мати надію на післяплату, після того, що вони творять, може тільки круглий ідіот. Нагадаю, що рекламісти НАШИМИ пацієнтами не є...
 
Особисто для мене сенсацією цих виборів стало те, що народу реально бракувало не вітамінів, а Литвина. Погляд з претензією на мужність так вдало висів в екрані, що, якби якась невідома креативна голова, ще підказала Михайловичу порвати на грудях сорочку і стартонути в кадрі прямо в зеніт, як ракета в Бровари, то Володимир Михайлович мав би усі 5, або й сім процентів... Литвинмен - це круто!  Хоча, порадував і Віктор Федорович. Поза "прєвєда" так і не зробила його схожим на мєдвєда, а шкода, бо, здається, це хлєбало уже медку не похлєбає...
 
"Sic tranzit gloria mundi!" -  мудро писали древні латиняни на парканах. Світ трохи деградував за останні тисячоліття  і тому на наших парканах пишуть  - "Данілич вєрнісь!", "Вася - герой" і, узагальнююче для обох, поняття «х.й». Усе вищеперелічене прекрасно ілюструє римську правду про минущу земну славу, а саме: нах.я Даніличу вертатись, якщо Вася вже все спас? Вася спас усіх, крім себе і Мороза. Воно й не дивно! Вася просто герой, а для того, аби врятувати Мороза і Соцпартію потрібен Супермен, або Литвинмен... Тільки Литвинмен зараз, я підозрюю, дуже дорогий...
 
А втім, життя триває. І його буйне цвітіння ми бачимо зараз. Попри неодноразові надсерйозні заяви про коаліцію БЮТ-НУНС, ніхто не суменівається, що буде "ширка". Власне, вона вже готова. Є тільки одна проблема... Передбачаючи Ваш окрик, стверджу - це не Юлька. Юлька взагалі не проблема.  Проблема в тому, куди подіти "хазяйствіннїка і проффесіонала"?  Можна було б реалізувати старе гасло: "Бандитам тюрми", але як можна вважати Ніколай Янича і Віктар Фьодрича - бандитами? Ми ж не приватні підприємці! Ми ж не бізнесмени якісь, зациклені на своїх шкурних проблемах: ПДВ, податки, дозвільна система. Ми солідні люди і питати в Уряду про таку дрібницю, як про те, куди йшли,  йдуть і пішли  НАШІ гроші, ми не будемо... Що нам шкода лишні пару мільйонів грн.?!
 
До речі про мільйони. Наші депутати таки справді дорогі. Задоволення остаточно послати нах. Минулий склад парламенту обійдеться бюджету у 30 млн. гривень. А як ви хотіли? За все треба платити! А за таке задоволення, як відсутність Мороза у новій Раді – і поготів. Отже, вся ця бідося одержить, кожний зосібна, по 50 косарів матеріальної допомоги. Мало того, протягом року ці роботящі люди в шкарпетках за триста грн. штука ще отримуватимуть допомогу у розмірі їх  депутатської зарплати. Десь по 15-17 тис. грн. Вартує йти у депутати, щоб потім стати безробітним… У мене в підсвідомості виникло питання, - нафіга ми годуємо таке велике шобло дармоїдів, але воно тут же й пропало… А чому, власне, в країні, де життя коштує 17 грн. без ПДВ, депутат не може пожиттєво мати три штуки зєлєні в місяць? Хіба це гроші? То ж сльози… платників податків. А хто платникам дохтор, що вони і далі платять? І не питають, куди йдуть їх гроші…
 
А тим часом наші єдиногазові брати знов сіли бавитись з краном. Виявляється у нас є якийсь борг за газ. Ну, не зовсім у нас… Ну, не зовсім борг… Коротше штука проста, як парені помідори – борг є у Сьоми Могілєвіча, з якого ти бабло хрен виб’єш. Юлька гряде, а разом з нею черговий переділ такого хорошого ринку… Карочє, хахли, атдайтє дєньгі і бєбітє сібє мазгі самі…
 
У всій цій історії з боргами Газпрому не зрозуміло кілька речей:
 
По-перше – чим займався уряд до грізного окрику з Москви, якщо Чупрун заявив, що Мінпаливенерго поставить під контроль газовий ринок. А до того контролювати його не треба було?
По-друге – чи хоч приблизно уряд уявляє собі суми боргів і за що вони виникли?
По-третє – якщо це відносини між господарюючими суб’єктами, то на фіга до Москви мотаються всі ці Бойки? Про що говорять офіційні особи з представниками комерційних структур? Удівітєльноє рядом!
 
А взагалі,  минає ще один прекрасний тиждень. Всі наші пацієнти почувають себе просто чудово – у них не спостерігається жодного покращення та побажання вилікуватись….
Середню температуру по Дурдому заміряти все ще важко: вставити градусник у відповідне місце вдалось, поки що, тільки Морозу. Констатуємо факт – він холодний.
 
От так воно й виглядає. Фкантєсктє.