Міліція арештувала й запроторила до психлікарні чоловіка, який не скоїв ніякого злочину
У цій провінційній історії. немов у краплині води - вся Україна
Не новина, що в Україні після краху Радянського Союзу продовжуються порушення основоположних прав і свобод громадян державними каральними органами з використанням психіатричних закладів. Маховик репресій справно працює, обертів не уповільнює і нещадно трощить пересічних громадян. Державні установи — структурна спадщина минулого, задіяні у злочинних схемах по заволодінню майновими правами громадян
Одного похмурого ранку дільничний міліціонер та його поплічник, виламавши двері, увірвалися до оселі житомирянина Віктора Пєнського, висмикнули його з ліжка й силоміць потягли у відділок міліції. Поки переляканий Віктор приходив до тями, а байкар – дільничний нашвидкоруч фальшував неправдивий протокол, до відділку вже мчала викликана заздалегідь моторизована зондеркоманда «Дурка».
У міліцейській буцегарні аж затьмарилось — торкаючись головами стелі, до неї ввалилися троє здорованів з «Дурки». Те, що найманці, як і міліціянти, виконували добре оплачувану роботу, стало зрозумілим, коли, чомусь з’явившись у відділку, Оксана Візі…гер, двоюрідна племінниця Віктора, тицьнула прибульцям гроші. Вдячні костоломи вхопили свою жертву за руки — за ноги, запхали у спецавтомобіль і повезли до міліційного концтабору – Житомирської обласної психіатричної лікарні №1, яка, згідно з парадною вивіскою, є структурним підрозділом органу народовладдя — Житомирської обласної ради народних депутатів та держадміністрації, а ще належить якомусь банкомату, що досить показово й симптоматично. (див. фото)
На своє щастя, ще по дорозі до відділку Віктор встиг крадькома подзвонити по мобільному телефону своїй знайомій, яка швиденько приїхала і стала свідком каральної акції. Вірогідно, інакше б ніхто і ніколи не довідався про те, що на білому світі існував такий собі Пєнський.
У психіатричній лікарні жертву ретельно обшукали і пограбували, назавжди забравши мобільний телефон та запроторили у загратоване, ізольоване спецвідділення, де симпатична «доктор Менгеле» примушувала Віктора Пєнського всліпу підписати якісь документи – чи то на продаж його житла, чи то на згоду примусового лікування й визнання його недієздатним, чи то передсмертну записку, чи то заповіт – хто зна… Віктор відмовився.
Завдяки ґвалту, який здійняли знайомі Віктора та його адвокат, операція «Дурка» втратила гриф таємності і, щоб уникнути гучного скандалу, наступного дня незаконно ув’язненого арештанта звільнили з психіатричної лікарні.
«Провина» Віктора Пєнського
Яка ж причина того, що громадянина України незаконно брутально затримали та силоміць кинули за грати у психлікарню? Чим завинив Віктор Пєнський?
Як виявилося під час журналістського дослідження, єдина провина Віктора та, що він став власником земельної ділянки і майже половини приватного будинку №86 по вулиці Щорса у престижному районі міста Житомира. На цю власність зазіхають дуже не близькі, «через дорогу навприсядки» родичі – двоюрідна племінниця з кумпанією. Ринкова вартість ласого шматочка складає приблизно 40 – 50 тисяч доларів США. Оце й уся провина.
У рідному будинку Віктор з дитинства мешкав з матір’ю та сестрою. Перед своєю смертю мати подарувала синові частину будинку, власницею іншої половини стала його рідна сестра, яка свою частку невдовзі продала. Але ж апетит приходить під час отримання грошей! А як заволодіти іншою половиною будинку при живому власникові? Родичі спочатку побігли у Житомирське Бюро технічної інвентаризації міськвиконкому, але даремно – житло і земля вже були зареєстровані на Віктора. Тоді й звернулися за допомогою до дільничного міліціонера, який, виконуючи оплачуване замовлення, почав переслідувати Віктора, вимагати від нього документи на житло і землю та погрожувати розправою.
Рятуючи своє життя, заляканий міліцією Віктор змушений дотепер переховуватися від переслідувань за межами міста у своїх знайомих, а до рідної оселі навідується крадькома й зрідка.
Злочинний ланцюг
Мисливці за чужою власністю вирішили все ж таки вполювати Пєнського, скориставшись успішно діючою в Житомирі злочинною схемою: дільничний міліціонер (фальшує первинні документи) – рада опіки й піклування райвиконкому (фальшує висновки про необхідність призначення опікуна для потенційної жертви) – психлікарня (фальшує довідки про недієздатність жертви — нібито безпомічна людина не може сама себе доглядати) – суд (фальшує рішення про визнання жертви недієздатною та призначає піклувальника-розпорядника його життям і майном) – представник прокуратури (підтримує злочинців у суді замість нагляду за дотриманням законності) – державна виконавча служба управління юстиції (грабує людей, примусово виконуючи рішення суду ).
Журналістське розслідування розпочиналося з розмови із близькою знайомою Віктора Пєнського і свідком знущань над ним, яка, слава Богу, безкорисливо допомагає відстоювати його права. Вона й розповіла про незаконні витівки й хабарництво міліціонерів при виконанні ними майже кілерського замовлення, про участь у злочинних діях працівників психлікарні та райвиконкому Богунського району Житомира (див. відео 1)
Відео1
Вражений почутим, не гаючи часу, я зустрівся з самим Віктором Пєнським, який вже рік переховується від міліцейських бандитів та інших «дурків» в одному із селищ Житомирського району, де господарює на «фазенді» своїх друзів.
Дієздатний біженець
Міліцейсько-опікунсько-психічна брехня про недієздатність Віктора розвіялася відразу – він так хвацько хазяйнує, що навіть збудував без сторонньої допомоги господарські будівлі, не кажучи вже про ідеально доглянуті сад з городом та живність. І це при тому, що він є інвалідом 2-ї групи загального захворювання. Охайний трудящий чоловік з мозолистими долонями. Повністю адекватний життєрадісний оптиміст. Єдиний недолік у спілкуванні – незначний дефект мови.
Віктор підтвердив сумну історію та доповнив її яскравими подробицями.
(див відео 2)
Відео 2
Рада «опіки й пакування»
Потім я зустрівся з адвокатом Пєнського і умовив його разом навідатися до «пакувальників» з ради опіки й піклування виконкому Богунської районної ради. Те, що я там почув, побачив і з’ясував, поспілкувавшись з чиновниками і переглянувши документи з розхристаної «справи Віктора Пєнського», м’яко кажучи, шокувало.
Виявляється, в Україні дуже легко позбавити людину всіх прав і свобод та знищити — для цього достатньо зібрати до купи такі «документи»:
— заяву ласої до чужого майна зацікавленої особи про бажання стати опікуном ;
— заяви родичів потенційного опікуна про те, що вони не заперечують проти заволодіння майном, правами і свободами жертви;
— характеристику майбутнього опікуна з місця роботи, на яку він вчора чи позавчора влаштувався;
— липову довідку концтабірних злодюг – психіатрів про недієздатність жертви (хоча недієздатність встановлюється виключно судом);
— копії правовстановлюючих документів на житло, землю і майно репресованого;
— фіктивний замовний «висновок» ради опіки й піклування за одним підписом, складений позаочі — без відома, участі й згоди самої жертви;
— благословляючий документ «одобрямс» тієї ж контори, тільки поверхом вище, завірений печаткою виконкому районної ради, теж за підписом якогось шахрая, котрий у вічі не бачив того Пєнського;
— паку грошей для всіх вищеперерахованих учасників пограбування
(див. відео 3 та фотоальбом)
Відео 3
Рідна племінниця- гірша за татарина
Побував я і на місці міліцейського нападу на Віктора Пєнського — у будинку №86 по вулиці Щорса. Розмова з рідною племінницею Віктора лише додала впевненості у тому, що відносно нього дійсно відбувається жахливе беззаконня. На думку цієї молодої особи, Пєнському, його майну і земельній ділянці потрібен опікун саме тому, що той палить, хворів у дитинстві і одинадцять років тому посварився з сусідкою. Як — то кажуть — питання зайві …
(див відео 4)
Відео 4
Страшний суд
І вся ця паперова дурня про примусове позбавлення людини громадянських прав та свобод і дарування якимсь «опікунам» її майна разом з життям рухається далі злочинним ланцюгом і потрапляє до суду. Вартість майбутньої здобичі у десятки тисяч американських доларів затьмарює очі не лише суддям…
Не менше мене вразило і саме засідання суду за позовом жвавої двоюрідної племінниці про визнання Віктора Пєнського недієздатним та призначення йому опікунши — йому, його житлу, його землі, його майну.
Про дату та місце таємного судового засідання адвокату Віктора довелося довідуватися самотужки, тому на нас там не чекали.
Дивний суд відбувався без присутності судді!
В засідання з’явилися двоюрідна племінниця Вез…р, представниця прокуратури, адвокат Віктора Пєнського, секретар суду і … ні — суддя до зали не зайшов, а керував процесом дистанційно із свого кабінету. Вгодоване червоне обличчя служки з виконавчої служби вигулькнуло з дверей і, угледівши журналіста, миттєво зникло. Представників органу опіки й піклування виконкому Богунської районної ради та дільничного міліціонера теж не було.
Поки мисливці за чужим майном – племінниця й прокурорша, заклопотано квохкали між собою, гортаючи свої цидулки, адвокат Пєнського заявила клопотання про ознайомлення з матеріалами справи і відкладення судового розгляду на іншу дату.
(див. відео 5)
Відео 5 (зображення закрите на прохання деяких дійових осіб)
Бог їм суддя
А починалася вся ця історія з того, що сестра Віктора Пєнського зробила його племінниці Оксані цікаву пропозицію: «Займися цим питанням. Після смерті Віктора тобі теж щось буде». Це не фантазія автора статті задля сюжетної напруги, це пряма мова — мені вдалося зустрітися з сестрою Віктора і поспілкуватися з нею, вдаючи, ніби я не бачився з Пєнським і не знаю подробиць цієї справи. Викладені нею обставини тільки підтвердили ознаки злочину, а деякі окремі припущення, м’яко кажучи, не зовсім співпадають з реальністю. Якби та жінка, яка допомагає Пєнському, зазіхала на його скарби, то давно б вже зареєструвала з ним шлюб і ці мєнто — опікунські фокуси вже б ніяк не допомогли.
Цікаво, скільки годин, діб чи тижнів прожив би Віктор Пєнський після замовного рішення суду? Про місяці або роки говорити не варто …
(див. відео 6)
Відео 6
P.S.
А взагалі кумедно звучить — «психіатрична лікарня № 1 Житомирської обласної ради». Особливо в контексті останніх новин про те, як побилися два заступники житомирського губернатора. Десь у них ще мабуть і № 2 є, і три... Психлікарні кабінету міністрів, адміністрації президента, міліції, сбу тощо ... Невже країною керують пацієнти?
Майже нічого не змінилося на краще в Україні з совєцьких часів.
Залишились, зміцнились і розвинулись державно – катівні структури, в яких працюють покидьки. Майже не зазнала змін ментальність заляканого й зомбованого народу. Порушуються основоположні права і свободи громадян.
Українців продовжують примусово запроторювати у психіатричні лікарні.
До концтаборів – лише крок?