Вчора був непоганий день, в крайньому разі було запропоновано два варіанти спробувати проаналізувати сьогодення один емоційний й інший аналітичний з густим нашаруванням утопічності.
 
Щодо емоційного. Абсолютно погоджуюсь з кожним епітетом Sampo відносно можливо найяскравішого нещастя в темі зради … колишнього Вітька, чому тільки в цій темі? Бо є ще нинішній Вітьок, котрий на цілком достатніх підставах претендує на пальму першості в категорії «нещастя».
 
Стосовно листа до Юлі. Абсолютно погоджуюсь з спогадами відносно Майдану. Ті відчуття єднання та початку чогось нового та значущого, що змінить життя кожного з нас та країни в цілому на краще, забути просто не можливо. Вже не кажучи, що вони, не виключено, будуть одними з найяскравіших спогадів у житті, для учасників тих подій.
 
Тепер щодо квінтесенції листа: ... «не пропонує нічого схожого на Грузію, втратила довіру, не відновлює її, зроби хоч щось !» І пропонує, але нажаль не голосно й велике питання чи втратила.  
 
Спробую коротенько щодо втрати довіри.
Нагадаю ситуацію. Вже восени 2005 з Ющем все стає зрозуміло. Відчуття «Мессії» яке опанувало отим пацюком-руко-водітєлєм, псує тільки «клята Юлька».
Відставка, універсали, Янукович прем’єр, де там наші 300, оппа-а-а!
Позачергові. Ющ пропонує розподіл в виконавчій згідно результатів виборів і … «пролітає». Три місяці шантажує створенням коаліції виторговуючи 50% портфелів в КМ, ну як відмовити «соратнику» по коаліції, трясця б його взяла?
І шо в сухому залишку? В виконавчій владі майже 800 постанов КМ (який тільки на 50% Юлін) заветовано, губернаторам заборонено спілкуватись з прем’єром. В законодавчій владі по зовнішньому периметру хисткої коаліції з ледве 226 депутатів бігають з шариками ПРдуни, комуністи та всім «потрібний» Литвин. Звиняйте … жопа!
Може плюнути на все, та щоб припинити цей маразм створити ПРиБЮТ? Але ж тоді ... «зрадниця ідеалів Майдану та демократичної коаліції». Правда чим частина демкоаліції Юща відрізняється від ПРдунів вже не сильно зрозуміло, обом Юлька як кістка в горлі, розбудову України їй подавай, до святого, газових потоків добралась, перекриває … сучкаварофкаблох.
Ну а далі «таміфлю», криза в якій країна вистояла, а потім вже всі «однакові», «противсіхи». Коротше «жентєльмєнтський» набір технологій.
 
До речі, з отими ліками, бо як на долоні видна очевидна безпрограшність технологій брехні. Під час епідемії яку підтверджують всі знані лікарі світу … не купуючи ліки – «хотіла заморить весь український народ»; купуючи ліки – «хотіла нажитись на епідемії якої не було, о-о-о»!  
 
От давайте відверто і відповімо кожен собі на просте питання … і хто б з нас у такій ситуації зробив більше чи краще?  І до речі, а шо ми за цей час самі зробили? Хоч раз згадали про можливості Майдану та підійшли до тої ж ВР сказати своє вагоме слово, н-є-є-є, не царське то діло.
 
Але то таке, маємо що маємо …
 
Тепер щодо якогось «конкретного контуру» типу Грузії.
Може варто нагадати як було в Грузії, та власне так як в нас, тільки вони на щастя та на відміну від нас … не помилились з вибором «прораба». От і по всьому.
 
І власне перейдемо до сакраментального питання … «як досягти» отого «конкретного контуру», яке вже дослідив Дракон і запропонував … щоб народ який «не здатний до боротьби за свої права, а отже й за свій добробут» почав створювати «макросоціальні групи» з підприємців та «когнітаріатів (прошарок працівників що збирають, створюють, опрацьовують, розповсюджують та доставляють інформацію)», які будуть «готові працювати заради не перемоги певних партії та лідера, а досягнення конкретних цілей, які вона сама для себе визначить»! О-о-о, головне без отих клятих партій та підступних ватажків!
 
Ну й найкумедніше з того всього, знаєте що оті «макросоціальні групи», в результаті своєї багатовікової копіткої роботи зроблять … не повірите – «ця група може як виділити зі свого середовища власну партію, так і підтримати вже існуючу»! Конгеніально!!!
 
Вибачте, але це чомусь мені дуже нагадало М.Жванецького з його коротеньких …
«Если бы я бросил пить... не гулял с друзьями... не тратил столько времени на женщин... Был бы усидчив...
 
Я бы писал, читал, изучал, подмечал острым глазом, изобретал, сидел ночами, что-то открыл, защитил бы докторскую, получил премию...
И уже тогда гулял бы с друзьями, пил и тратил много времени на женщин.
 
Что я сейчас и делаю … без всех этих хлопот!»
 
То може не варто займатись дурнею та втрачати дорогоцінний час?
Абсолютно очевидно що вже на даному етапі  є Лідер та непересічна особистість Юлія Тимошенко. Й давайте не будемо кокетувати й заперечувати очевидне … наявність у війська гарного (не про зовнішність) ватажка, не менш важлива складова перемоги, ніж рівень підготовленості самого війська.
 
Чи відповідає її партія вимогам сьогодення? Не певен, в крайньому разі що до стійкості її лав сумнівів набагато більше ніж до лідера.
 
І ще на мій погляд серйозна вада, нема перемоги без плану дій та визначення цілей, а його громада, якщо розраховувати на її підтримку, повинна знати. ЮВТ про ці наробки в своїх виступах казала, але для залучення спільників, їх необхідно озвучувати, а цього нажаль не робиться. Ще можна зрозуміти ЮВТ, в тому пресингу ПРдунських ГПУ та суду їй фактично не залишається часу на політичну діяльність, але чому мовчить партія?
 
Можна ж оприлюднити нову Конституцію, низку законів, які визначать напрямки економічної та соціальної політики Держави, в якій будуть не тільки прагнути жити всі її громадяни, а ще й пишатись цим. Тоді набагато простіше буде обговорювати шляхи як цього можна досягти, коли за твоїми плечима не один мільйон громадян які знають за що ризикують? Бо навряд помилюся в двох аксіомах … а) «пацани» не налаштовані віддавати владу; б) навряд вже набереться багато бажаючих жити в отих «покращеннях», хіба що крім клінічних ідіотів.
Але громадяни повинні чітко розуміти не тільки з ким, але й куди вони рухаються.
 
І тут парадокс, у фактично єдиної опозиційної сили, практично втрачено діалог з громадянами, а це фатальна помилка! Агов … «Батьківщина» не спіть, бо замерзнете, та й ми разом з вами та Юлею! Не сидіть у своїй партійній шкарлупі, там нічого путнього вже не висидіти, йдіть до людей … то єдиний слушний крок в цій ситуації, бо для боротьби потрібні сили й отримати їх можна тільки у громади!!!
 
Розумію, переважна більшість ЗМІ зараз в зовсім інших руках. Але ж треба шукати, може хоч щось там залишилось на ТВ, чи в друкованих виданнях, вже не кажучи що інтернет мережа зараз вже має досить велику частки користувачів серед громадян України. Чи невже північне узбережжя Африки більш в цьому сенсі просунуте?
 
На допомогу двох, як мінімум мережевих ресурсів та їх користувачів, в цьому діалозі опозиції з громадою точно можна розраховувати. Вибачаюсь Романе ви як, бо відповідь іншого знаю?!!
 
Так шо ніяких нових «лісапедів» нема … спочатку було СЛОВО!