Гадаю кожна людина за своє життя неодноразово, або була свідком, або брала безпосередню участь у спорах, чи дебатах. Інколи такі дебати доходили “до хрипоты, до драки” і як багатьом в ті моменти хотілося, щоб хтось прийшов і примирив. Адже часто це відбувалося з близькими до нас людьми, друзями, рідними та навіть коханими. Здебільшого про таке втручання доводилося тільки мріяти: “От прийшов би такий собі третейський суддя, подивився неупереджено на факти і оголосив, що… я правий.” Та пам*ять підказує – ніхто, частіше за все, не приходив. Спори, суперечки закінчувалися надутими губами, втраченими нервами, слізьми… Минав час, кожний переосмислював подію і виявлялося – не варто воно було ні сліз, а ні нервів. “Суєта суєт, сказав Еклесіаст, Суєта суєт, – все суєта!” [Еккл.1:2]
   Перечитайте “Книгу Еклесіастову”… всього кілька сторінок… І подумайте чи змінилося щось під сонцем, і чи варто ламати списи? Адже кожного з вас можуть обрати третеійським суддею і треба бути готовим стати неупередженим. Я не впевнений, що при всіх намаганнях бути чесним і правдивим, ми можемо зізнатися, навіть собі, що готові бути саме неупередженими.
   Очевидно ви вже здогадалися – мене не оминула проблема піднята Пілігримом і мелодраматична відповідь Вуді. А більше коменти під їхніми ІМХО.
   Всією душею підтримую і цілком розумію (бо сам так думаю) ПілігримаК. Не може свідомий вибір, як сказано “синяків”, розміститися в голові грамотної, з ознаками моральності, людини. З різних ознак – не може. А от у “більшості”  не обтяжених елементарними знаннями моральними принципами і релігійними догмами (Спасиба уму, чести и совести… щоб ви всі повиздихали), відсутності інтернету і т.п. , не залежно від місця проживання цей вибір, підфарбований кольорами різних купюр, виявився цілком природнім. Хочу трохи пояснити чому. В середині 90-х, мені довелося балотуватися до ВР від партії просто антиганістичної до КПУ, в одному з округів Донецької області. (Одна маленька деталь. Не дивлячись на донецьку прописку, багато років я не бачив ні батьків, ні Донецька). Яке ж щире було моє здивування, коли усвідомив на якому рівні знаходиться політична, якщо можна так назвати, культура в Донецьку, не говорячи вже про область. Десятиріччями, без зупинки, без відпусток і лікарняних, без перерви на обід всякі “гудки”, “радянські трубоукладачі” і “червоні колгоспники” разом із “сільськими годинами” і “служу Совєтскому союзу” трамбували в голови обивателям… Ну, ви знаєте чим займалися засоби масової інформації в СРСР. Чому трамбували? Та тому, що в тих головах вже місця не було від думок що вдягти?, що поїсти? Чоловікам – як випити, жінкам, де купити дитячі колготки і коли ж ти вже нажерешся? Люди не знали, що по дорозі до комунізму, годувати ніхто не обіцяв. Я вже колись описував що за контингент посунув на Україну відбудовувати народне господарство після війни і саме в ті регіони, що зараз мають бажання носити горде ім*я ПІСУАР.
   А ну, скажіть мені будь ласка, щиро, поклавши руку на серце, визнаєте ви те, що від 1945 року щось змінилося в плані інформованості на теренах того самого ПІСУАРу? Що зробив той гоблін Ющен… (1,2,3…7…10) коли став у керма держави? Образився на бігборд, де був зображений німецьким офіцером і пообіцяв розібратися. Розібрався? Навіть авторів злощасного бігборду не наказали, не кажучи вже про тюрми, що очікували злодіїв та бандитів… (1,2…10). На місцях залишилися ті самі бандюки. Тільки вони тоді були, як кажуть, “на підтанцьовках”  і хором підспівували акціонеру “РосУкрЕнерго” в опері “Варовкасучкаблох”. Паралельно “покращуючи” життя, не обтяженому інформацією, мирному населенню своїх вотчин і звичайно, регулярно списуючи це покращення на “луівіттон”. При цьому, зауважу, ЗВИЧКА не ломати собі голову над проблемами держави, у лохтората нікуди не ділася. А як колись казав мій комуністичний опонент: “…машину треба ремонтувати добре і тому цей ремонт може затягнутися.” Це він про руїну в 90-х. А зараз, приблизно ця риторика звучить у виконанні ПеРдунів щодо уряду Тимошенко. І як обивателю не повірити, коли і президент і (…4…9,10) інші –  “Ця дама нас погубила!”?
   Тому, я вже казав друзям, вважаю, що “противсіхам” у східних та південних регіонах треба ставити пам*ятник за моральність, що не дозволила проголосувати за відвертого бандита. Але це не стосується тих хто пишається своєю освіченістю, аналітичним складом розуму і власноруч віддає владу прохфффесіоналам. Слів нема…
   Невже ми не розуміємо що нас щодня, щохвилини розколюють на шматки, на трісочки? І роблять це свідомо, підкидаючи яблучка розбрату в наші голови. Та ні, все ми прекрасно розуміємо і тим не менше наша самооцінка не дозволяє стати неупередженими. Хочеться заволати на все горло – НЕ МОГЛИ АБОРИГЕНИ НЕ З*ЇСТИ КУКА!!!!!
   Шановна Вуді, можливо я помиляюся, але мені здається, що ваш нік ніщо інше як перше слово вашої дитини і вибрати такий нік могла тільки добра і щира людина. Хочу щоб ви знали як я ставлюся і як розумію ПілігримаК(а). Він нікому з нас не ворог. Просто ставиться нетерпимо, як доречи і я, до теперішньої влади і від безсилля щось зараз змінити, виплескує свій негатив на тих хто за нього, не думаючи, обрав долю його дітей і онуків. Погодьтеся, в цій ситуації, його реакція цілком нормальна. Нажаль ми діти країни Рад і нас не вчили чесно програвати, ми мусили зібрати сили в кулак, затаїти помсту, хоч у війні, хоч у спорті, і вдарити у підходящий момент. Тому і вашу реакцію, в цій ситуації, хоч і не сприймаю та всеодно вважаю нормальною.
   У мене є рецепт примирення. У протестантських церквах є, якщо можна так назвати, звичай. Перед тим як стати членом церковної громади, прихожанин мусить покаятися і після того жодна людина не має права нагадувати йому про колишні гріхи. А гріхи можуть бути страшними.(Я віруючий, але не протестант. На випадок якщо комусь цікаво.)  Не Вас, персонально, (пам*ятаю ви за урку не голосували) а тих хто зробив цю фатальну для країни помилку.Ось тоді все було б по-людськи. Так от, саме цього чекає ПелігрімК і гадаю не тільки він.
 
   P.S. На моє переконання проблема нікуди не дінеться і буде катувати нашу свідомість, якщо припинити її вирішення на півслові. І с часом хтось почне: “ …тому вареники треба перемішувати тильним боком ложки, краще дерев*яної…”