TVOREC - Стена

Створив Бог Землю та людей, і став кожному народу ділянку наділяти для прожиття. Ділив, ділив, нарешті розділив.Вирішив сісти перепочити. Раптом ще табунець народу підходить. Бог до їх;
- Хто Ви такі? Чого прийшли?
- Та ми українці. Теж прийшлі по землю.
- А де ж Ви були, - питає Бог, - як я на всіх ділив?
- Та де? Прийшли, черга здорова, чекати довго, то ми сіли в холодочку, випили самогоночки, закусили салом, та трошки задрімали, а проснулись, то все скінчилось.
- Що ж з Вами робити? - каже Бог. Є в мене земля, де і лани широкі, і ріки глибокі, і ліси дрімучі, і поля родючі. Хотів Райський сад посадити, та так тому вже й бути, віддам Вам, живіть.
І віддав Бог цю землю де тепер Україна.
Пройшло сто, чи тисяча років. Збираються ходаки від усіх народів до Бога за справедливістю. Приходять:
- Боже, де справедливість? Наші предки не їли, не спали, в черзі стояли, а ти наділив, кому гори, кому болота, кому пустелі, кому каміння, а цим українцям, що пили та спали, дав і лани широкі, і ріки глибокі, і ліси дрімучі, і поля родючі.
Подумав Бог, та й каже:
- Не переживайте люди добрі, все одно вони добре жить не будуть. Я їм дам ХРЕНОВОГО царя.

Сидят в кафе поп, судья и налоговый инспектор и спорят кого народ более величественно называет.
Судья: - Ко мне все обращаются "Ваша честь"
Поп: - Ко мне "Ваше преосвященство"
Налоговый инспектор: - Это все херня. Я в любую фирму захожу, а мне вся бухгалтерия "О Господи. Вы опять пришли?"