vetervpole - Анекдоты

З  почутого у церковній крамниці.
- У вас  мощі є?
- Немає.
- А коли будуть?

Ціни брешуть, пенсіонери біля сміттєвих баків то провокатори, вірю тільки в слова  Петра та його санчу-пансу Володимира.

Якось без вазеліну Міхо вчора зайшов. Жорстко.
 
Декому краще зрозуміти, що мають справу з Гросмайстером, тихенько проковтнути, як нічого й не було, та розслабитись, аби не погіршувати свої враження від чужого задоволення, бо все, що ці провінційні політичні другорозрядники, третьосортні “міністри”, самотавровані “реформатори”, самоназвані “прокурори”, “прем’єри” без освіти та “генерали” без розуму та честі спробують зробити, буде катастрофічно швидко погіршувати їх колінно-ліктьовий цугцванг.

Из услышанного:
 
- Нина, ну сколько можно? - вчера картошка, позавчера картошка, сегодня опять картошка, можно, в конце концов,  придумать что-нибудь другое?
 
- Вы только посмотрите на него, сорок два года он  ел одну  картошку, а теперь ему что-нибудь другое подавай...  Кто за коммунистов, регионалов и  Порошенко голосовал? Ешь, я сказала!!!

- Скажите,  а  липецкая  петрушка  это  овощ?
- Овощ  в  Ростове,  это  леденец  на русской  палочке...

Из услышанного в супермаркете разговора двух старушек,  несущих  одну  на двоих продуктовую корзинку с  пачкой масла и пакетом вермишели:
- Давай уходить отсюда, а то деньги заканчиваются
- Только быстро!
PS
Смешно? Не смешно

- Можно ли жить на минимальную зарплату, пенсию  или  стипендию?
 
- Жить нельзя, просирать жизнь можно.   И свою  жизнь,  и  жизнь  детей.  А  родители свою уже похоже просрали.
 
PS
 
Не смешно?  Это  очень не смешной, грубый, политический  анекдот про минимальную зарплату