Два кургана

Два кургана у полі стояло,
Між курганами річка текла,
І на схилах пшениця буяла,
Бо земля там родюча була.
 
На землі тій жили люди добрі,
Працьовиті були і завжди
У бою були дуже хоробрі,
Не було там між ними вражди.
 
Та прийшли "визволителі" з Сходу,
І забрали той східний курган,
Довелось підкоритись народу,
Бо віддав їх у рабство гетьман.
 
Захід східная участь спіткала,
Закували народ в ланцюги,
Їх війна Схід на Захід чекала,
Брат на брата. Тепер вороги.
 
І пройшло вже багато віків,
І кургани вже знов об'єднались,
І єдиним із їх ворогів,
Лиш вони для себе залишались