Прочитати це російською мовою  та коментувати можна тут.
Спробую продовжити та поглибити
В царській Росії «строгость законов смягчалась необязательностью их исполнения». В СРСР було те ж саме, тілько заместь Їх Величности – Партія, яка суміщувала в собі «ум, честь и совість епохи». Верхи навчилися робити вигляд, що платять зарплату, низи – робити вигляд, що працюють. Раз по закону та правилам все одно нічого неможна зробити, треба вчитися їх обійти,з ким треба – поділитися, і т.ін. Мораль роздвоїлася-розстроїлася, Моральный Кодекс будівника коммунизму розчинився у напів забороненому на чверть офіційному православ*ї, контрольованому КДБ…
У гітлерівській Германії також були політичні анекдоти. Один з них я зустрів у Ясперса: у людей може бути багато різних якостей, як от, наприклад - інтелект, порядність та приналежність до национал-соціалістичної робочої партії. Так от, анекдот в тім, що з трьох згаданих у одної людини можуть бути тільки дві. Тобто, якщо порядна людина опинилася у НСДАП, потрібно замислитися – чи все в неї гаразд з головою. Та навпаки, якщо сто відсотковий розумник зустрінеться там,  –якоїсь надії на його порядність годі й щукати…
Чомусь ніхто не запитав у Ющенка, за всі три  тури виборів, як він міг на початку 80х «визнавати Програму КПРС» ( а це треба було писати в заяві про вступ :-),  - якщо в тій програмі йшлося про ніби вже побудований в 1980му комунізм від Хрущова? А якщо він таке підписував тоді, то що дивного у тому, що він зрадив Майдан?... Надзвичайно рідкісний рівень інтелекту нинішнього Президента, на жаль,  просто виключає саму можливість постановки йому подібного питання.
Біда і СРСР, і Німеччини 30х була в тому, що достатній рівень як інтелекту, так і  порядності - необхідні якості для ефективного ведення будь-якого довгострокового бізнесу. Не дивно, що СРСР розвалився - неприродний відбір «еліти» зробив свою справу, вона вміє тільки брехати, відбирати та ділити – віддано заглядаючи в очі начальству. Прибалти та Східна Європа, які  швидко ізолювали совкову «еліту» та стукачів від влади люстрацією - найкращий тому доказ. Як і ми є таким доказом, втім,  - з протилежного боку.
Звично сподіваючись на свій городик, приробіток, халтурку тощо, українці все ці двадцять років фактично покладалися на російське «авось» та свою «хату скраю». Але в грі без правил перевага - на боці найпідліших та безпринципних. Нічого дивного, що «совок», позбавлений необхідності ховатися за «комуністичну мораль» та дотримуватися хоч якоїсь видимості справедливості з нашого дозволу дорозвинувся до свого логічного завершення - кланово-мафіозного васала сусідньої країни.
У такої ситуації - єдиний плюс: вона не може тягнутися довго. У двадцять першому сторіччі, маючи Інтернет, пора швидше міняти «еліту». Критерій простий: у владу - тільки з декларацією доходів і витрат, своїх і рідні, краще - через детектором брехні. І, природно, без недоторканності - всі обіцяли її прибрати, що ж ніхто не починає...?
А якщо при виборах виборцю видавати бюлетень і для оцінки попередньої влади ?  Опції (образно кажучи, для прикладу – давайте радитися - пам'ятник, в'язниця і чогось нейтральне  - щось на зразок "зарахувати каденцію в стаж держслужбовця". Може й не будуть вони ТАК туди лізти? Тільки уявіть собі, чого б отримали поперередні президенти! А може, ще не запізно?
Панове хакери - програмери (хоч тут - хоч "за бугром"), адже без вас, наших ні Гейтс, ні Гугль не обходиться! Розробіть, будь ласка, систему мережевого голосування (включаючи її тестування, захист і контроль), хоча б з наявними варіантами цифрових підписів! Чесна України вас не забуде, держзамовлення забезпечить. А поки що хоча б пред'явити і владі (і Європі, і світу) ось – 1000, 10 000, ... 50 000, ... 401169 унікальних користувачів з, наприклад,  5874329 (та хоча б за податковим номером, але ж з фільтром для забезпечення таємности!) вимагають те-то і ось це!
Потім систему можна буде використовувати перманентно, для відстежування реакції суспільства майже в реальному часі, при спадінні підтримки нижче якогось порогу - референдум про довіру.
Адже ми самі їх розбалували, дозволяючи зловживати національною толерантністю і делікатністю - начебто незручно питати... «Сором не дим, очі не виїсть», тим більше, що у них його (сорому) і немає.
Так давайте самі ставати тим димом! Зустрічати своїх «героїв» все тими ж незручними для них запитаннями, вимогами звіту та відставки. Стан нашої країни - найкращий доказ того, що всій «еліті» необхідно пройти через добрячий фільтр (а не через ними зорганізовані «вибори» на кшталт останніх) і більшій частині її місце - в кращому випадку - на пенсії.
Якщо є ідеї – приєднуйтесь, всі доступні коменти  я збиратиму тут.
Продовження теми