Насправді перемога Януковича законна. В тому сенсі, що вона за законами науки.
 
Теорія
В політичній психології є теорія, що описує політику як систему з 12 політичних явищ, які групуються на 4 рівнях. І цими явищами вичерпується політична діяльність.
 
Перший етап політичної діяльності – застосування опосередкованих форм політики. Політики на цьому етапі наче немає, але вона мається на увазі. Мета першого етапу  - боротьба за свідомість (у схемі, перепрошую, помилочка вийшла), метод – інтелектуальна експансія, а результатом є літературна полеміка. На цьому етапі формуються відповідні настанови та очікування, ставлення та стереотипи – все, що Кейнсі називав інститутами.
 
Другий етап – пряма політика, політика в її класичному розумінні. Мета цього етапу – боротьба за простір, методи – правове регулювання, результат – парламентські дебати. Адже парламент, приймаючи закони, регулює фізичний соціальний, економічний, гуманітарний та інформаційний простори, в яких живе суспільство, а, відповідно,  й ми з вами.
 
На третьому етап домінують акцентовані форми політичної діяльності. Метою, методом та результатом акцентованої політики є боротьба за ресурсу, економічний примус та криза і страйки відповідно. Коли простір розподілений, то ресурси стають предметом уваги політиків. Адже всіх багато, всього мало, тому всього на всіх не вистачає. От і змушені шукати інші засоби перерозподілу ресурсів.
 
І, нарешті, екстремальна політика. На цьому етапі відбувається боротьба за виживання шляхом фізичного придушення, що, врешті-решт, приводить до фізичного терору. Вінець політичної діяльності. Людину робить людиною здатність продукувати, поширювати, реалізовувати та відстоювати ідеї. Причому часто ідею не можна відокремити її носія. І коли не вдається замінити, заборонити або змусити відмовитися від ідеї – знищують її носіїв. Фізично.
 
Теорія постулює, що політика може розвиватися тільки від опосередкованих через прямі і акцентовані форму до екстремальних. Політика не знає зворотного руху. Тобто  від акцентованих форм не можна перейти до прямих та опосередкованих, тільки до екстремальних.
 
Ось така теорія.
 
Практика
До виборів-2010 ця теорія прикладається таким чином.
 
Всі кандидати, що програли, є кандидатами інших рівнів. Адже для кожного рівня є свій політик. Дуже мало політиків, які були б однаково успішні на різних рівнях політичної діяльності.
 
Аналізуючи президентів з позицій наведеного підходу, можна зробити певні висновки стосовно того, який кандидат міг би перемогти.
 
Очевидно, що Кравчук – це український Горбачов. В тому сенсі, що його стихія – літературна полеміка. Саме він сформував такі очікування в суспільстві, які потребували негайної зміни правового поля.
 
І це завдання вирішив Кучма. Згадаймо, як була прийнята Конституція Згадаймо його боротьбу за крісло спікера. Згадаймо, на початку видані ним укази мали силу законів. Він також мав право видавати укази з регулювання економічних відносин. Але це тривало тільки 5 років. Другий термін його президентства представляв собою поступовий перехід до акцентованих форм політики.
 
Ющенко прийшов до влади на хвилі протистояння, фактично на межі прямої та акцентованої політики. Його падіння пов’язано з тим, що він спробував перейти до опосередкованих форм політики і розгорнути літературну полеміку. Але суспільство не могло його зрозуміти, потребувало не полеміки, а припинення економічного безладу.
 
І ось, нарешті, у другому турі президентських виборів залишилися два політики, здатні боротися за ресурси, здатні зібрати «стадіони». Тимошенко апелювала до національної свідомості, а Янукович обіцяв всіх нагодувати та обігріти. Тимошенко наступила на ті ж самі граблі, що й Ющенко, і Янукович став президентом.

Мораль
Об’єктивні закони діють незалежно від наших бажань. І свобода волі полягає не в тому, що ми вибираємо собі закони, а втому, щоб приймати рішення виходячи з них. А якщо ми їх ігноруємо, то все виходить за принципом: хотіли якнайкраще, а вийшло, як зажди».