Згідно: частини третьої статті 84 Закону «Про вибори Президента. України» - Обраним у день виборів Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні…
 
Враховуючи частину четверту статті 84 Закону ...Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден кандидат не був обраний відповідно до вимог частини третьої цієї статті, Центральна виборча комісія на підставі пункту 1 частини четвертої статті 15 цього Закону приймає рішення про звернення до Верховної Ради України з поданням про призначення повторних виборів Президента України, про що зазначається у протоколі про підсумки голосування в день виборів Президента України.
 
Стаття 15 Закону, визначає види виборів Президента України.
1.Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними.
 
                                                                                                        
 
1) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано;
 
Під час проведення підготовчих виборів до повторних виборів від 7 лютого 2010 року, до виборчого бюлетеня було включено - не більше двох кандидатів, і  жоден з них (Згідно частини четвертої статті 84 Закону - знову не був обраним!!!!!!
 
Тому що, частина четверта статті 84 Закону містить посилання на частину третю, статті 84 Закону «Про вибори Президента України», яка наголошує - Обраним у день виборів Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні...
 
Тому посилання ЦВК, в своєму «Протоколі» від 14 лютого 2010 року, на пункт 17 статті 85 Закону  – є безпідставним і не правочинним, оскільки входить в протиріччя і конфліктує з  пунктом 1частини четвертої статті 15, Закону а саме :
 
В пункті 17, статті 85 вказано дослівно: Якщо до бюлетеня для повторного голосування було внесено дві   кандидатури, обраним  Президентом  України  за  підсумками повторного  голосування  вважається  кандидат,  який за підсумками повторного   голосування   одержав  більшу,  ніж  інший  кандидат, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
 
Я свідомо підкреслив верхній абзац і нижній  для того, щоб правознавці та юристи звернули особливу увагу на протиріччя, та порушення ЦВК Закону «Про вибори Президента України»…
 
Ще не пройшовши етап підрахунку і отримання кандидатом більше половини голосів виборців, після яких і призначаються повторні вибори президента, ЦВК в порушення частини третьої, статті 84 Закону, перейшла до наступного етапу коли кандидат -  одержав більшу, ніж інший кандидат голосів виборців, але вже без врахування найголовнішого  - «більше половини голосів виборців».
 
Крім того, якщо в першому випадку повинно бути – «не більше двох» кандидатів, то вже в іншому вказується на конкретну кількість а саме – «дві кандидатури». (18 кандидатів до першого визначення не мають ніякого відношення, тому що «більше двох»
 
Посилання ЦВК на пункт 17, статті 85 – є протиправним, і підлягає терміновому оскарженню Судом, тому що порушується частина третя, статті 84 Закону.
 
пункт 17, статті 85 може бути примінено ЦВК, тільки в одному випадку, коли б вибори були повторними.
 
А їх  – саме повторних, і не було, тому що 7 лютого 2010 року була підготовка до  - повторних виборів,  згідно яких, і на яких - кандидат і повинен був вибороти - більше половини голосів виборців.
 
На мою особисту думку -  пункти: 16,17,18 статті 85 Закону «Про вибори Президента» - не відповідають Конституції України, і повинні з Закону «Про вибори Президента України», в терміновому порядку,  вилучені -  як антиконституційні.
 
Тому що - це ще одна шпаринка в нашому законодавстві, яка ніколи не допускає зняття «державних квочок» з насиджених сіделець, навіть якщо в цих гніздах, вже давним – давно, всі яйця - тухлі та стали бовтунами.
 
Наприклад: В 2015 році, залишиться два кандидата - В.Ф.Янукович та В.А. Ющенко; за першого проголосують - 10 «авторитетів»,  за іншого – 9 «інших».
 
Виборець розуміючи - що суттєвої різниці між кандидатами немає, визначиться 99,999999% проголосувати – «ногами», тим самим показавши велику дулю обом.
 
А хто ж тоді переможець! Невже його немає? Ні! Помиляєтеся! Переможець є – В.Ф. Янукович, тому що він набрав більше половини голосів виборців взявших участь у голосуванні…
 
Але ж я йому свій голос не віддавав, ображено скаже кожний з 37 млн. не голосуючих. Погоджуюсь, але нічим вашій тузі зарадити не можу, тому що - так виписано наше виборче законодавство, і не тільки виборче а  все загальнонаціональне.- (шпаринки…)
 
В другому турі президентських виборів від 7 лютого 2010 року, В.Ф. Янукович отримав такі результати:
1. До списку виборців було внесено:  – 37051449 – 100%
2. Взяли участь у голосуванні:            – 25493529 -   68,8%
3. Підтримало                        - 12481266 -  33,69%  - (натомість ЦВК нам показує             - 48,95%)
4. Не підтримало                        - 24570183   - 66,31% - (це число ЦВК свідомо утаємничує   - 51,05%)
 
Займаючись звичайним «окозамилюванням», маніпуляцією цифр виборців, які - взяли участь у голосуванні, і «не підтримуючих жодного», і згідно цих махінацій вираховуючи відсотки довіри виборців - для балотуючих кандидатів, ЦВК зумисне блазнює…
 
Тому, що її відсотки, завжди, будуть набагато більшими, від істинних відсотків довіри - вирахуваних від кількості виборців внесених у загально -  національний  список.
 
Неозброєним оком чудово видно – що третій пункт чисел не становить і половини від другого пункту чисел, не кажучи вже про більше половини - які і необхідні для обрання майбутнього президента.
 
Справа навіть не в відсотках, які  недоотримав кандидат в президенти, та більшості голосів підтримки виборців, якими він теж не заручився. Хоча якщо бути об’єктивним  - саме так і відбулося.
 
Справа в іншому - в взємовиключаючих нормах Закону «Про вибори Президента України», що і є підставою для іншої сторони наразі, не правочинні дії ЦВК, оскаржувати в; Вищому Адміністративному, Верховному, та Конституційному Судах України
В 2005 році – законодавчо створивши прецедент третього туру виборів президента, вже сьогодні, без нього –  без третього туру, суспільству - аж ніяк не обійтись, тому що - майбутньому президенту, для його легітимізації потрібні, хоча би на 1 голос більше половини голосів суспільства.
 
Соціологи під час прес-конференцій, маніпулюючи свідомістю суспільства, постійно оперують відсотками електорату, який «не визначився», «свідомо - помилково» називаючи такими тих, хто на початок виборчої компанії, та під час самих виборів, не знають кому віддати свій голос.
 
У 2005 році тих, хто таким чином «не визначився» було близько - 10%. У 2006 році - 20%. У 2007 році  - 40%. У 2010 році – 66,3%!!!
 
Насправді під поняттям електорату, що «не визначився», слід розуміти зовсім інше, а саме тих виборців, які повністю визначилися зі своїм вибором!...
 
Виборці - що вже визначилися, на вибори - вже не ходять. Голосуючи своїми ногами – «проти всіх», вони намагаються донести  усім тим громадянам, хто поки що - ще не втратив розуму,  і особливо владі, що вони – як відповідальні українські виборці «не підтримують жодного кандидата».
 
Для чого ж тоді - у виборчий бюлетень внесена графа «не підтримую жодного» і чи потрібна ця графа?. Виявляється – що, 4,36% «не підтримуючих жодного», для владарюючих очей, та вух суспільства, виглядає набагато краще, ніж 66,3% - «проти усіх».
 
Яка ж різниця між першим та другим визначенням? Жодної! Тому що в цілому це і складає 66,3% голосів виборців свідомо голосуючих «проти всіх»!
 
Така  технологія підрахунку ЦВК є суспільно - маніпулятивною технологією подвійної бухгалтерії. Тому що, в очах пересічного виборця, при 4,36% «не підтримуючих жодного» - ЦВК дозволяє легімітизувати на державній посаді навіть повного ідіота, злодія та шизофреніка.
 
У результаті з’ясовується що депутатами та мерами українських сіл та міст, керівниками держави - стають дивні люди: з космічним розумом та глиняними черепками замість голови; кримінальні авторитети та  злодії в Законі. (з 8 - 10 відсотками довіри)
 
Натомість при 66,3%  «проти всіх», майбутньому керівнику держави, навіть якщо він розумна людина і тричі; маг, професор, чи то академік, про будь яку легалізацію результатів, та його легітимізацію  на відповідній державній посаді, слід полишити усілякі надії.
 
На виборах президента України 7 лютого 2010 року, В.Ф. Янукович від загально української громади отримав  66,3 відсотків недовіри. Цими ж відсотками – від суспільства, він отримав і  мітку Звіра…
«Кто имеет ум, тот сочти число зверя, ибо число это человеческое; число его шестьсот шестьдесят шесть…» (6+6+3=15=6).
 
Враховуючи все вище написане, а не окремі фрагменти, бажав би українській громаді поставити декілька запитань. Відповівши на які, кожний в своєму житті знайде вірну дорогу в своє майбутнє, та дорогу до майбутнього усього українського суспільства.
 
Чи були чесними та справедливими вибори президента України?
Чи були значні фальшування, які суттєво змінили результати виборів?
Чи були правомірними дії ЦВК, під час проведення виборів Президента України?
Чи має право владна меншість – ЦВК, більшості суспільства – 66,3%, нав’язувати свої результати, висновки, та відповідно антиконституційні  дії?
 
Чи має В.Ф. Янукович, право, згідно його результату – 33,29% довіри українського суспільства, бути оголошеним як – переможець?
 
Чи буде В.Ф. Янукович – як майбутній президент, відповідальним перед тією більшістю, а саме - 66,3% виборців, які його, жодним голосом - не підтримали, і які зовсім, не бажають бачити його, на цій посаді?
 
Чи визнає президента – самозванця, більшість виборців України – 66,3%.
 
Чи має право В.Ф. Янукович, з 33,29 відсотками довіри суспільства, в очах усіх громадян України, та світового співтовариства - бути легітимним президентом України?
 
Чи потрібні українській громаді повторні вибори президента України?
 
На мою думку, щоб зберегти державні кошти, та визначитися з  загально-національно-легітимним президентом України – поводиря сліпих, глухих і жадібних, і щоб не проводити третій тур виборів, є лише один варіант – проведення загальнонаціонального перерахунку виборів від 7 лютого 2010 року.
 
Можливо в цій ситуації - наші кандидати, чи то - «Я», чи то - «Т», нарешті знайдуть свої 50% + 1 голос довіри виборців - навіть і від кількості виборців взявших участь у виборах, і  один - з них, нарешті отримає титул легітимного президента України.
 
До того часу - доки не відбудеться загальнонаціональний перерахунок, та не будуть встановлені дійсні результати виборів від 7 лютого, враховуючи все вище описане, особисто для мене та  24570183 громадян України – які не бажали бачити вас Вікторе Федоровичу, на цій посаді, ви – не мій, і не наш президент, ви – Самозванець!