Герой він нашого роману, Антон - український поет

Є події які затуляють не тільки президентські вибори, а будь-що, враховуючи здоровий глузд. Це, як кажуть, доленосні, знакові явища, які перевертають свідомість суспільства догори дригом! Після них ми вже інші. Ми не можемо спокійно спати, боячись, навіть уві сні, луснути від сміху. Здригаємось від величі того, що відбулося і усвідомлюємо, яка ж ми класна та нелякана Верхня Вольта!
 
Такою подією у нашому духовному житті є відкриття потужного шару забутого нами культурного спадку, до якого нас спонукав втілення наших електоральних мрій - кандидат Віктор Янукович (в майбутньому князь  Віктор Спонукович-Чехівський!) Розчулений такою турботою про нашу культурну самоідентифікацію автор не зміг втриматися і не віддячити видатного культуролога і знавця української поезії скромним, але від щирого серця!, панегириком!
 

В яру зозуленька кувала
Та й соловейко: тьох-тьох-тьох.
Іде духовності навала -
Читає Чехова Вітьок.
 
І рвуться рими через дамби -
То поетичний апогей:
Ахметівської сили ямби
Й гулаг-артьомовський хорей.
 
А три сестри на кухні варять
Галушки, борщик і узвар.
Підкаже Лідерові пам'ять,
Що Чехов - то наш Каменяр!
 
То наше все, то українська
Поезія, чіпати - зась!
І наша мова материнська
В його поемах зберіглась!
 
Про козака Хамелеона,
Про пані Душечку писав.
Щоб Лідер наших Регіонів
Над віршами його ридав.
 
Садок вишневий коло хати,
Рушниця на стіні в іржі.
Ми маєм Чехова вивчати -
Чудові він писав вірші!