От і відгримів черговий герць між представниками кращої частини українського народу, - нардепом Шуфричем та міністром Луценко.
На цей раз блискавичну перемогу над супостатом отримав наш доблесний Нестор Шуфрич, який зумів порвести блискавичну кавалерійську атаку на розмореного софітами каналу "Україна" опонента. Була блискуче повторена операція колчаківців по знищенню штабу Чапаєва. Тут теж був і рейд по тилах і несподіваний удар.
Переможений, але не скорений Юрій Луценко у відповідь розпочав методичний обстріл позицій противника важкою артилерією.
З надр архівів нашої доблесної міліції дістали бронебійні снаряди надвеликого калібру. Зацікавлені можуть познайомитися в Інтернеті з матеріалами справи про побиття доблесним мачо своєї половини, де фігурує і її заява, і акти судмедекспертизи... http://pro-test.org.ua/index.php?id=5005&show=news&newsid=49957
Спеціалісти з проведення стратегічних операцій стверджують, що артударів у відповідь чекати не доводиться, оскільки підвіз боєприпасів на артилеристські позиції нашого доблесного партизана не можливий, адже налякані бойовим вишколом українського міністра німці навідріз відмовляються поставляти набої (матеріали по інцеденту в аеропорту). А, крім того, міністерські бомбардування ставлять жирний хрестик на політичній кар"єрі легендарного Нестера. Навряд хто включить його в свої списки на наступних парламентських виборах...
Отже, найближчим часом ми зможемо спостерігати "нового- старого"" Шуфрича, який ссатиме молочко у семи маток. Це уміння він демонстрував зовсім недавно, коли не потрапив в Верховну Раду і був без імунітету...
Несподіваною виявилась атака на позиції Лідера Інни Богословської, яка під барабанний дріб в повний зріст ввіравлась на позиції голубих. Ситуацію врятувала Ганна Герман, відкривши шквальний кулеметний вогонь по наступаючій з флангу. Втрати противників підраховуються.
Решта кандидатів роблять методичні обльоти території воєнних дій, сиплючи на позиції електорату тони прокламацій з критикою опонентів .
Електорат відсиджується в окопах, читає агітки і вичікує...
Генерал Мороз теж вніс корективи в план наступу на цей рік і в агітаційних окопах- палатках кандидатів в президенти стало не до жартів. Схоже, що в затяжній позиційній війні найбільші жертви понесуть найманці,- вулична піхота...
Лік ім.Павлова 16.12.2009 18:15:54 А думать не приучили...
Так не всі ж по палатах сидять... А хто не в дурке і не на казенних нарах і койках - хто ж їх привчати має? Ні, пане Лік, - в житті, як у Рязанова: "Сама, сама, сама и быстренько" - казав був Микита Михалков Люсі Гурченко.
"А сама, сама" то не може. За 70 років привчили ходити строєм, коли за тебе все вирішує батько- командир (чи начальник).
А тих, хто думав головою і сам вирішував, пустили в розпил, щоб гени на внуків не вплинули. От і вивели породу- тяглову худобу.
В мене знайома працює в фірмі, де працівникам вже місяців чотири зарплатню не платять. Криза. Причому хазяї приїжджають до працівників, щоб дати пояснення, на солідних чорних джипах.
Думаєте, хтось з роботяг, що працюють по 18 годин на свіжому повітрі, запитав у них, за які шиші ті джипи заправляють пальним?
"Була блискуче повторена операція колчаківців по знищенню штабу Чапаєва."
Это в совдеповском фильме так показали, а на самом деле все было совсем не так.
После того, как я посмотрел документальный фильм, в котором в пух и прах разбивается камундяцкая агитка о В.И.Чапаеве, созданная Фурмановым и Васильевым, и рассказывается о трагической судьбе и его, и его семьи, я прочитал очерки дочери Чапаева об отце, которая вроде бы как воспитывалась в савецком детдоме в соответствующем духе, но так и не стала ни сторонницей комуняк, ни совецкой патриоткой. Как и ее брат.
После ознакомления с настоящей биографией В.И.Чапаева, мне почему-то стало противным слушать про него анекдоты.
Одессит 16.12.2009 20:25:05 После ознакомления с настоящей биографией В.И.Чапаева, мне почему-то стало противным слушать про него анекдоты.
Анекдоти не зовсім про Чапаєва. Вони абсолютно пов*язані з фільмом, який хоча і був упродовж десятиліть радянським бестселером, але "прєлєсть" цих анекдотів у тому, що , виявляється, ніяка пропаганда не могла остаточно запудрити мізки людям, і люди добре розуміли (чи відчували) штучність і неправдивість кіношного Чапаєва, Анки, Фурманова. "Анекдотний Чапай" був більш справжній, ніж кіношний, а гумор - іноді просто блєск. Ну наприклад, один з моїх найулюбленіших: Глухой полустанок. Петька курит, сидя не железнодорожной рельсе. Подходит Чапаев: "Подвинься, Петька!" Як кажуть : картинка з натури!
А взагалі то на позиції Чапаєва в "психічну атаку"наступали не офіцерські полки, а робітничі загони тульських зброярів, причому під червоними знаменами і під спів "Інтернаціоналу". Командири- офіцери були в них зі своїх, героїв першої світової.
Фурманов врятувався тільки тому, що його змістили, оскільки він не справився, командний склад повністю морально "розклався". Виписали на фронт своїх жінок, любовниць. Почались чвари.
Думаю, якби Чапаєв не загинув, його б чекала доля інших "червоних" командирів, які вийшли з народу і були близькі до народу. Махно, Григор"єв, Щорс...
Востаннє редаговано Лік ім.Павлова 16.12.2009 21:18:14
Коментарі
Верно подмечено, сидит, читает и ждет. Чего ждет? Подумал бы, мозгой раскинул шутки ради!
А думать не приучили...
Скоріше відівчили думати...
Так нечем....
Так не всі ж по палатах сидять... А хто не в дурке і не на казенних нарах і койках - хто ж їх привчати має? Ні, пане Лік, - в житті, як у Рязанова: "Сама, сама, сама и быстренько" - казав був Микита Михалков Люсі Гурченко.
А тих, хто думав головою і сам вирішував, пустили в розпил, щоб гени на внуків не вплинули. От і вивели породу- тяглову худобу.
В мене знайома працює в фірмі, де працівникам вже місяців чотири зарплатню не платять. Криза. Причому хазяї приїжджають до працівників, щоб дати пояснення, на солідних чорних джипах.
Думаєте, хтось з роботяг, що працюють по 18 годин на свіжому повітрі, запитав у них, за які шиші ті джипи заправляють пальним?
Это в совдеповском фильме так показали, а на самом деле все было совсем не так.
После того, как я посмотрел документальный фильм, в котором в пух и прах разбивается камундяцкая агитка о В.И.Чапаеве, созданная Фурмановым и Васильевым, и рассказывается о трагической судьбе и его, и его семьи, я прочитал очерки дочери Чапаева об отце, которая вроде бы как воспитывалась в савецком детдоме в соответствующем духе, но так и не стала ни сторонницей комуняк, ни совецкой патриоткой. Как и ее брат.
После ознакомления с настоящей биографией В.И.Чапаева, мне почему-то стало противным слушать про него анекдоты.
Анекдоти не зовсім про Чапаєва. Вони абсолютно пов*язані з фільмом, який хоча і був упродовж десятиліть радянським бестселером, але "прєлєсть" цих анекдотів у тому, що , виявляється, ніяка пропаганда не могла остаточно запудрити мізки людям, і люди добре розуміли (чи відчували) штучність і неправдивість кіношного Чапаєва, Анки, Фурманова. "Анекдотний Чапай" був більш справжній, ніж кіношний, а гумор - іноді просто блєск. Ну наприклад, один з моїх найулюбленіших: Глухой полустанок. Петька курит, сидя не железнодорожной рельсе. Подходит Чапаев: "Подвинься, Петька!"
Фурманов врятувався тільки тому, що його змістили, оскільки він не справився, командний склад повністю морально "розклався". Виписали на фронт своїх жінок, любовниць. Почались чвари.
Думаю, якби Чапаєв не загинув, його б чекала доля інших "червоних" командирів, які вийшли з народу і були близькі до народу. Махно, Григор"єв, Щорс...
большой і чічтой любви (С)