Я є чистий тобі ділетант. Час від часу бігаю очами по інетним сторінкам – чисто щоб помацати емпіричну дійсність ..
 
А політтехнолог Х тим часом працює .. Вивчає-досліджує-складає .. Можливо навіть, що саме цією працею заробляє собі на ресторації .. Де й дає інтерв’ю кор-ре-спонденту газети gazeta.ua
 
І сталося так, що я, гуляючи лінкодромою, натрапив на це в’ю. І сказав я собі так: оце так таки так – я, чистий ділєтант, розумію те, чого професіонал не може збагнути. От таке!
 
То ж не можу втриматись від спроби наставити пана політ-технолога на ментальний конвейєр виробництва правильних думок.
 

Коли західні партнери зрозуміли, що потрібен такий тиск?
 
— Наприкінці минулого року. Тоді в уряді з'явилися міністри-іноземці, згодом — Саакашвілі в Одесі. Заговорили про британців на митниці.
 
Однак під час конфлікту в Генпрокуратурі президент заявив, що підтримує і Віктора Шокіна, і Давида Сакварелідзе. Хоча один хоче тримати корупцію під своїм контролем, а інший — боротися з нею. Хіба так може бути? Порошенко насправді підтримує Шокіна, а для іноземців показує — що й Сакварелідзе. Однак у Шокіна всі повноваження, а Сакварелідзе має ходити до нього по дозволи. Порошенко так влаштований. Хоче, щоб країна працювала як корпорація. Щоб була тільки одна думка — його. В корпорації так може бути, бо є хазяїн. В Україні — ні. Тому президент вибудовує жорстку вертикаль влади, в будь-якому місці шукає її посилення. Навіть зміни до Конституції, які треба було приймати за Мінськими домовленостями, використовує в своїх інтересах. З'явилися префекти, які зможуть призупиняти рішення місцевих рад. Порошенко зможе розганяти їх і запроваджувати пряме президентське правління. Під вивіскою децентралізації посилюється централізація.
 
Але більше влади має означати і більше відповідальності. Якщо посилюємо президента, треба відразу спрощувати процедуру імпічменту. Однак він на це не йде. Натомість вважає ворогами всіх, хто думає інакше. Зараз збираються ­позбавити недоторканності нардепа Лозового й посадити. Це — елемент шантажу, щоб Радикальна партія була зговірливішою. А в кінці можливого списку арештантів — представники колишнього режиму: Льовочкін, Фірташ, Бойко. На них може бути подання тільки тоді, коли створюватиметься широка коаліція і вони занадто багато проситимуть і торгуватимуться. Так працювала Адміністрація президента часів Кучми, Януковича. Так діє теперішня.

Плттхнлг Х вважає, що "Порошенко так влаштований" .. А наприкінці цього фрагменту він згадав, що "так були влаштовані" всі Президенти (щоправда, Ющенка він оминув .. І не дарма - той був недолаштованим для будь-чого)!
 
З одного боку, виглядає так, що ПОП від поганого виховання чи дурних рис власної натури намагається концентрувати повноваження і важелі впливу в своїх руках. А з іншого боку, так само робили і інші (окрім Кравчука, який втік від такого концентрування).
 
"Якщо посилюємо президента, треба відразу спрощувати процедуру імпічменту" - з дитячим переконанням стверджує Х і тут таки чесно визнає: "Однак він на це не йде". Ти бач, яка кака ця ПОПа - концентрування хоче, а імпічменту не хоче!
 
Так може справа не в ПОПі? Може справа в системі? Може Кучма з Януковичем діяли всього-на-всього у відповідності з природою нашої системи управління? Яка дійсно є політично-бізнесовою корпорацією?
 
Отже, пане Х, дарую Вам одкровення №1:
 
Метою функціонування нашої системи є збагачення членів корпорації.
 
Цій меті відповідає структура системи і ментальність її людського наповнення. Той, хто збирається плідно заробляти в нашій авторитарній системі, робить вступний внесок і далі працює на зменшення терміну повернення вступного внеску і початку отримання чистого прибутку.
 
Уявляєте, пане Х, якій шаленній демотивації треба піддати членів нашої авторитарної корпорації, щоб змусити їх відмовитись від їхнього бізнесу?
 
От пан ПОП це уявляє. Навіть добре знає, бо й сам давно вже є частиною цієї системи. Можливо навіть, що ці знання і спокусили ПОПу піти на посаду Папи.
 
Управління в державно-бізнесовій корпорації "Україна" передбачає наявність Президента корпорації, який приймає ключові рішення. Тому всілякі там імпічменти є неприродними для системи. А все, що поліпшує ієрархічну керованість, є корисним для системи ..
 
Всі так звані "реформи" не змінюють природу системи. Тобто, задекларовані "реформи" не можуть поліпшити систему, вони можуть лише сприяти її руйнуванню.
 

Чому Порошенко не ламає систему?
 
— Не так влаштований. Уже зараз із хлопцями з адміністрації думає про наступний президентський термін.

Оце і є наша совдєпія у чистому вигляді ! Пан Х вважає, що людина, яка очолює авторитарну систему, має цю ж таки систему ламати!
 
Якби пана Х запитати б: "А що має прийти на місце зруйнованій авторитарній системі?", то навряд чи він відповів, що то має бути демократична система управління. Бо при демократії і Президент взагалі не потрібен, хіба що для антуражу.

При демократії управління соціуму здійснюють громадські і громадянські "корпорації". Мусимо визнати, що для становлення демократичної системи необхідно дочекатися критичного оновлення населення.
 
Таке життя ..