Сьомого червня виповниться рік як країну очолює … нелегітимний президент. Заступаючи на пост Президента України,  Петро Олексійович Порошенко відповідно до статті 104 Конституції України склав присягу такого змісту:
    
       «Я, (ім'я та  прізвище),  волею  народу  обраний  Президентом
України, заступаючи на цей  високий  пост,  урочисто  присягаю  на
вірність Україні.  Зобов'язуюсь  усіма  своїми  справами  боронити
суверенітет і незалежність України, дбати  про  благо  Вітчизни  і
добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян,
додержуватися Конституції України і  законів  України,  виконувати
свої  обов'язки  в  інтересах  усіх  співвітчизників,    підносити
авторитет України у світі».
 
Чи виконує президент Порошенко цю присягу? Щодо виконання зобов’язань боронити суверенітет і незалежність України, тут є різні думки. З цього приводу точаться доволі гострі дискусії. Стосовно піклування про добробут українського народу, тут теж неоднозначно, хоча деякі досягнення таки маємо. Окремі представники цього народу, як от Петро Олексійович, збільшили свої статки у 7 – 9 разів,та й челядь його не скривджена. Решта також отримала підвищення … цін і тарифів. Словом, живемо по-новому. А от що стосується дотримання Конституції України, тут для якихось дискусій немає місця.
 
Дивимось частину четверту статті 103 Конституції України:
 
      Президент  України  не  може  мати  іншого   представницького
мандата,  обіймати  посаду  в  органах  державної  влади  або    в
об'єднаннях громадян, а  також  займатися  іншою  оплачуваною  або
підприємницькою діяльністю чи входити до складу  керівного  органу
або  наглядової  ради  підприємства,  що  має  на  меті  одержання
прибутку.
 
Чи займається Президент України «іншою  оплачуваною  або підприємницькою діяльністю»? Якщо зважити, що на момент складання присяги Петро Олексійович мав (і має зараз) чималеньку бізнес-імперію, то так, займається.

А це означає, що Президент Порошенко порушив присягу і статтю 103 Конституції України. Отже, гарант дотримання Конституції сам порушує Конституцію, причому це порушення було наперед запрограмоване.
 
Під час виборчої кампанії кандидат у Президенти Петро Порошенко запевняв, що у разі обрання продасть свій бізнес. Ситуація просто анекдотична. Если я погибну, прошу считать меня коммунистом. А нет – так нет. Щоправда, Конституція України, зокрема стаття 103, не містить норми, яка передбачала б продаж Президентом свого бізнесу після обрання. Отже, кандидат у Президенти мав позбутися бізнесових «хвостів» до реєстрації.
 
Та це ще не все. Обіцяючи продати свій бізнес після обрання, кандидат Порошенко неодноразово заявляв, що 5 канал він не продаватиме. Так, під час зустрічі з жителями Володимира-Волинського 13 квітня 2014 року  він заявив: - «Я вже говорив, якщо стану президентом, продам свій бізнес, не буду мати до нього жодного стосунку, продам все, крім 5 каналу».
 
А чому крім 5 каналу? О, тут просто вбивчий аргумент. «А ще знаєте, чому я не продам 5 канал? 5 канал не продається, так само, як і Україна», - «скромно» пояснив Петро Олексійович. Тобто, кандидат Порошенко недвозначно заявив, що не має наміру виконувати вимоги статті 103 Конституції України. Тоді навіщо продавати Рошен? Адже це теж Україна, а не якийсь там Гондурас.
 
Після такої заяви Центральна виборча комісія мала б такого кандидата зняти з виборів. Однак вона цього не зробила, і тут вже виникають питання до Голови ЦВК пана Охендовського. Втім, наразі мова не про нього, тож не будемо відволікатися.
 
Можна було б і вибачити Петру Олексійовичу порівняння свого телеканалу з Україною, у розпалі президентських перегонів чого тільки не бовкнеш. Може згодом, дещо охолонувши, він змінив свою думку? А дзуськи, на прес-конференції 26 травня він знову за своє.
 
«Єдине – я також наголошував на цьому під час виборчої кампанії – 5 канал, як власність, що також мені належить, не буде проданий», - заявив Порошенко.
 
І які ж аргументи? Цього разу Петро Олексійович вже не порівнював свій телеканал з Україною, тому й аргументи більш розпливчасті.
 
«По-перше, тому що 5 канал ніколи не продавався і продаватися не буде (этого не может быть, потому что этого не может быть никогда). А по-друге, я вважаю, що та роль, яку вільна преса відіграла і під час помаранчевої революції, і під час нашої революції на Майдані у 2014 році, є виключно важливою (на городі бузина, а в Києві дядько)», - сказав він.
 
Що більше минає часу, то більше Петро Порошенко стверджується у думці, що Конституція України написана не для нього. 29 грудня 2014 року він заявив на прес-конференції: - «5 канал я не продав. І не обіцяв. Думаю, на сьогоднішній день 5 канал є зразком української журналістики і його журналісти можуть це підтвердити. Тобто 5 канал я продавати не буду».
 
Тут вже спостерігаються дещо нові мотиви. Петро Олексійович вже не вдається до романтичного порівняння свого бізнес-проекту з Україною, а прагматично робить наголос на якості продукції. Мовляв, оскільки його підприємство (5 канал), випускає якісну продукцію («є зразком української журналістики»), то продавати його зовсім не обов’язково. А позаяк така норма у Конституції не прописана, виходить, що Президент Порошенко свідомо порушує Конституцію. Ба більше, він заявляє, що й надалі її порушуватиме. Відтак треба терміново щось міняти – або Конституцію, або президента. Особисто я – за другий варіант.