Як казав Жванецький, «я не хочу, щоби мене правильно зрозуміли…», але цей випадок – конкретно для дурдому. Причому не для алегоричного, яким є даний вербально-стебалістичний заклад, а для реального дурдому, зі справжніми психотерапевтами і пацієнтами, чий мозок вже розріджений як діарея внаслідок довготривалої служби в МВС. Бо та служба, хоч, як тонко замітив поет, для суспільства «на пєрвий взгляд как будто нє відна», але шрами на внутрішній частині черепної коробки залишає – що осколочна міна восьмидесятка. Ну, ментам цей алегоричний обертон не понять, бо до тилових блокпостів, де вони героїчно шмонають бійців АТО, міни не долітають. На жаль. А уява у ментів бліда і невиразна, як очі путіна, то ж уявити собі всілякі негаразди, які тут трапляються, вони теж не можуть. Тому за доброю домайданівською звичкою менти вважають нас перманентними злочинцями а себе – борцями за торжество римського права на теренах України. Звісно, що при цьому вони, як істинні мусора, не забувають колядувати на дорогах, кришувати притони і допомагати рейдерам віджимати бізнеса. На цьому «фронті» у них – все без перемін. Стабільність «правопохоронної» системи – наше все! Наші «альфа» і «омега» криміналізовано-кастової державної системи.
А про що я? Та у нас менти таки знайшли державного злочинця і вже офіційно об’явили на нього полювання. Тільки ви не подумайте зле на Фіму Звягільського, про якого брешуть, ніби він у свої золоті часи умикнув пару сотень мільйонів доларів чи майстра-тюнінгаря Бойка, який відтюнінгував нафтову платформу на суму такого ж масштабу. Про таку дрібну мойву з нашого кримінального океану як Лесик Довгий і говорити якось соромно. То є свята і наївна дитина, чиї гріхи пастор (не той, на якого ви подумали а жгучій, як покришка з Грушевського, брунєт Аделаджа) замолив за передплатою на десять років наперед.
А хто ж він, цей злочинець, який таки обійшов на пів-корпуса у конкурсі ментовської збудженості всіх, включно з корупціонерами і сепаратистами? Ім’я, сестра Арсен, ім’я!
А це у нас комбат добровольчого батальйону «ОУН» Микола Коханівський. Він же – засновник і лідер «Комітету визволення політв’язнів». А політв’язні – це ж ті, хто проти шоколадно-кокаїнової системи, яку з роденівсью майстерністю виліплювали дегенерати кучми, черновецькі і прочі гепи з допами. То як тут не бути Коханівському злочинцем? Апріорі!..
Та й привід є достойний – не відмахаєшся так легко, як «Топаз»... У 2009 році Микола наводив молотком порчу на гранітний писок Лєніна з Бесарабки. І за цей ритуально-косметичний «злочин» у 2013 його засудили умовно на 4 роки з зобов’язанням строго за графіком з’являтися перед ясні ментовські очі. Для галочки. То ість – для птиці, якщо по-русскі.
А тут така фігня: спочатку - Майдан. Під час Майдану пан Микола не ховався і палатку його сотні біля КМДА знали всі, кого це цікавило. Менти на той момент проявляли дівочу цнотливість і не згадували Коханівського, ніби його й немає.
Коли ж Майдан розійшовся, «правоохоронці» почали оживати.  І «оживання» це відбувалося синхронно з відбуттям майданівців в зону АТО.
Коханівський зі своїми побратимами відбув на війну, де сотня «ОУН» була трансформована в добровольчий батальйон «ОУН». Відповідно, пан Микола став командиром цього батальйону.
Тепер таке питання: менти не знають, де зараз комбат Коханівський? Вони не дивляться репортажі з села Піски? То чого влаштовувати цей цирк з розшуком «осіб, які переховуються від органів влади»? Приїхали сюди, заарештували і всі справи. Коханівський з чистою совістю буде відпочивати від фронтових проблем, а менти, як їм і належить, полізуть в наші окопи. А ми ж роз’їдемося по хатах і будемо лайкати їхні пости.    
Чи, як і належить мешканцям серпентарію, менти сидять в своїх теплих норах і чекають, коли Коханівський з’явиться в межах їхніх безпечних повноважень?
Як же ця «правоохоронна» гнилота вже обридла…
А взагалі треба таки зафіксувати, що заклики не критикувати владу, бо у нас – війна, в контексті справи Коханівського приймають риси класичного когнітивного дисонансу. Тому що саме влада робить все від неї можливе, щоби головна державна справа – опір агресору – зійшла до нуля. При тому, що самі вони не поспішають на передову, при тому що не забезпечують нас всім необхідним зі складів МО, то ще й в режимі нон-стоп заводять кримінальні справи на будь-кого, хто дійсно достойно і чесно воює на фронті – захисників луганського аеропорта, офіцерів 72 і 79 бригади тощо. А тепер ще й Коханівського.
Ну, що ж – респект вам, менти… Як ви дружно берете «під козирок» при появі Безлера ми бачили. І у ваших «талантах» пресувати неугодних – не сумніваємося.
Не знаю, як у вас, а у нас – війна. Зараз і тут.