Прослухав я вчора висловлювання на зустрічі з обраними, кращими журналістами з поки що нашім президентом і зрозумів, що Лугандон вже назавжди не наш. Ось що він сказав.
 

"Минские договоренности должны соблюдаться, и любой отход от них, в том числе и договоренность по линии разграничения, является неприемлемым... Донецкий аэропорт - это принципиальная позиция"»

І ще він сказав, що це неподобство повинен освятити наш парламент. Ну чи не є це нісенітниця собача! Це що, він вже офіційний кордон хоче з Лугандоном? І що-б ні якому разі наші війська не переходили його і не піддавалися на провокації, коли з боку Лугандона будуть нас обстрілювати і вбивати наших хлопців. Та що це за президент, який торгує нашою землею. Як можна заявити, що ми відкусили в Мінських домовленостях трохи більше території, ніж зафіксовано в угодах. Барига. Наперсточник. Він що на базарі? Радіє, що йому вдалося трохи надурити злодія, який вкрав у тебе твою, ні не твою, а нашу, всієї нашої України, власність.
 
Весь світ пише про повний провал переговорів, лише тільки у Карамелькіна кажуть, що виконали все, що задумали. Виходить, що він разом з Клімкіним ще в Києві запланували здачу України? Скажіть, навіщо Карамелькін вимагав особистих переговорів з Пуцькіним? Адже коли сиділи всі разом за столом, він ще тримався. Як тільки формат став один на один, так відразу і пішла здача України повним ходом. Ще б пак. Заводики пароходики то в Московії і працюють повним ходом. Прибуток капає в кишеню регулярно. Раптом Пуцькін зробить з ним так, як зробив з Ходорковським, візьме і забере все. Хоча той і не був президентом воюючою з Московією країною. Що тоді Карамелькін робитиме. Ось і банк, контрольований Карамелькіним, на 50% підняв свої активи, а решта банків України, якщо не в прогарі, то максимум підняли свої активи на 5%. Може у Карамелькіна, як і свого часу у Хама, дуже талановиті менеджери. Не знаю. Так само і не знаю, де зараз Хам з його менеджерами. Хоча ні. Менеджери залишилися і як і колись і на тих же злачних місцях працюють, але тепер уже не на Хама, а на Карамелькіна. Їм немає різниці на кого красти. Головне, щоб свій відсоточок своєчасно капав в їх бездонну кишеню.
 
А тут ще якісь журналюги влізли не в свою справу. Бачте, їм не подобається, що в Міністерстві Оборони крадуть і продають озброєння, замість того щоб за законом безкоштовно видати його в зону бойових дій. Карамелькін в люті. Як це вони посміли! Ярема фас! І Ярема слухняно зробив стійку і почав кримінальну справу проти журналістів.
 
Пів-року уряд України боровся з Московією, не погоджувалася на кабальні ціни на газ. А Карамелькін на переговорах наодинці, все здав, урочисто оголосив, що він домовився з Пуцькіним про ціну на газ на умовах Пуцькіна. Яке він мав право на це! Це що, його парафія? Добре що хоч в уряді є більш-менш розумні люди. Відразу ж виступив Продан і посадив знахабнілого, який мріє про одноосібну диктатуру Карамелькіна на місце, сказавши, що вони ні про  не домовилися і що перемовини ще будуть тривати.
 
Так от, дорогі мої співгромадяни. У нашій країні начебто не було а ні мору, а ні чуми, але населення нашої країни благополучно, за пів-року зменшилося на 7 мільйонів. З чим я всіх і вітаю. Але ще якась незрозуміла війна, на якій вже більше 3.5 тисяч людей загинуло. Щоправда вона незрозуміла тільки для Карамелькіна, а для матерів, дружин загиблих вона не дивна. Вона реальна і страшна, тим більше, що Карамелькін не помічає загиблих. Він перед усім світом кричить, що на Сході мир і настав час знімати санкції з Московії.
 
Слава Україні!