"Ты помнишь как все начиналось?.."
Спочатку відбулася "наибольшая трагедия 20-го столетия. Распад Советского Союза"(с). Потім кожен з правителів пробував трохи поцарювати, а вечерами на машинці шили. Хто на хатинку на Кіпрі зумів, хто на найдорожчі лондонські апартаменти. Хто, будучи цілком дурним, на фіг його знає що, а хто і на золотий унітаз. Але кожен будував демократію. Хто з "чєловєчєскім ліцом), а хто й з ліцом Арбузова.
Зато сусіди-підписанти! Бацька, по-привичці, садив картоху колгоспом і опозиціонерів згідно виборчих бюлетенів. А от край медведів і балалайок пашол своім путьом. Путінським. Рішили всіх зробити щасливими. А так як своі згодилися відразу... Нє, ну там прийшлось пару раз по Вєрховному Совєту (чи як воно там називалось) з танка шандарахнути. Ну і пару євреїв ( бо і як же ж без них) в Лондон і на Колиму відправити. А так всі були довольні. Сиділи і чекали коли Союз нєрушімий рєспублік свабодних сплотіть-єтіть вєлікая Русь. Тільки сусіди попались якісь не довольні.
Але сільниє міра сєго примічали Росію, як рівну собі. Європа давно і цілковито залежала від нафти і газу. Америка співпрацювала в космосі. З 96 року її стали позиціонувати, як члена G-8. В 2001 році Буш зумів навіть щось там побачити в путінських очах. Хоча в 2008 р Маккейн уточнив, що то були всього лиш три букви. І, не знаючи кирилиці, рішив, що це КГБ. Ну, але ми то з вами знаємо яких три букви найчастіше можна побачити на просторах Росії і в очах її президента.
В 2009 р Клінтониха з Лавровим в Женеві навіть тискались (тьфу ти, що на ніч не приверзеться) тискали кнопку не то "перегрузка", не то "перезагрузка". Але то вже були часи Барака Хусейновича. І тут починається найцікавіше.
Барак Обама народився в 61 р, по офіційній версії в Гонолулу на Гаваях, від білої мами і чорного тата. Гонолулу - то таке велике село. Навіть зараз. Одна центральна вулиця з купою бутіків і готелів-ресторанів, побудованих в останні 10-20 р. І все це перемішано з сувенірними лавками і забігайлівками типу "Сасісачна". Мене вразили два сумнозвісних Louis Vuitton на віддалі 500 м один від одного, а між ними три якихось реально циганських магазинчика.
Пару метрів від центру в любу сторону - одноповерхові халабуди і ніщета. Робота - лише сфера послуг і військова база. Я, принаймні, іншого не замітила. А вечерами стійкий запах каналізації, як на березі Гангу, або на окраїнах Шанхаю. В інших містечках в ресторані до вас спокійно може вийти повар і хохлею положити перловку в вашу тарілку. При мені расові американці платили за обід і не доторкнувшись до нічого виходили. Місцевих чорних дуже мало. Здебільшого корінні маорі, японці і якісь китайці. Трохи білих. І то все зараз. А 55 р тому? Навіть до промови Мартіна Лютера Кінга, котру він свиснув у Натахи Королевськоі "Я маю мрію" ще лишалось два роки. Можете уявити виховання цього хлопчика тою вулицею. А був він ще й відмінником,так скаать.
Тепер сім'я. Студент тато за три роки зник в кенійському тумані. Мама продовжувала боротись за всі свободи: релігійну, статеву, расову, вживання наркотиків і т.д. Дід теж разів з п'ять зону таптал за ето. Правда бабка була то що нада. Поки мама з дідом пудрили мозги, бабка кормила і одягала. Тепер понятно чєго нас учіт сємья і школа?! І хто з цього всього міг вирости? Правильно. Борець за права уніжєних і угнєтьонних, поклоннік Совєтского Союза і, як мінімум, соціаліст.
Вот! Ну и встретились два одиночества 2009 р. Багато хто доказує, що Обама слабак і тому Путін завжди домінував в їх взаємовідносинах. Нічо подібного (на мою думку). Він його любив бєзумною, но страстною любовью
(Далі буде)
