Менти люблять зарисуватися в козирних захисних латах, в броніках, з помповими ружбайками. Тіпа – воїни! Запитай будь-якого мента: що ти робиш у своїй мусарні? - і він тобі скаже: вас від бандитів захищаю. І дітям своїм вони саме це говорять. Бо навіть нашим конченим ментам хочеться бути схожими на нормальних людей.
Оце бикували наші менти на камеру, бикували... і тут – АТО! Якраз по спеціальності робота – з бандитами і терористами розбиратися. Показати, що всі оті рекламні кіноролики, де менти скачуть догори ногами і стріляють з пістоля на шум – не туфта для провінційно-легковірних дівчаток, а справжнє ваше нутро.
І тут виявляється, що наші менти – такі собі чисто буддисти. Не можуть стріляти в живих терористів. А тому й пишуть заяви на звільнення цілими табунами. На Черкащині – 30 ментів відразу передумали бути ментами, як тільки їх захотіли послати на три букви – на АТО. Нє, - сказали менти – ми на це не підписувалися. Ну, да, захищати, але - від бабусь з петрушкою і картоплею в переходах і ботаніків за кермом, з яких можна трохи бабла віджати. А оці терористи, війна – то не царське діло.
На Волині 13 гайців відмовилися їхати у відрядження і були звільнені. Тепер мент Сергій Гнатюк мироточить благородною образою на таку несправедливість і судиться, аби його забрали назад в мусарню, дали оту полосату ложку і повернули на асфальтову дорогу, бо – жнива!
Мент Гнатюк пояснює суду, що він класний мент і „зарекомендував себе лише із позитивної сторони”, а тому „звільнений незаконно, бо на це не було належних правових підстав”. Тобто, присяга, яку він давав – то фігня питання?..
А мотивує свою відмову їхати він малолітніми дітьми, відсутністю згоди родичів та станом здоров’я. Все ж специфічне здоров’я у ментів: у себе на Волині здоров’я їм дозволяє службу тягнути, а трохи південніше – ні...
А знаєте, куди оте наше героїчно-дорожне військо зі смугастими фалоімітаторами відомовилося їхати? Ви думаєте, в Луганську чи Донецьку області, де справжня війна? Не вгадали. В Харківську! Практично - в тил!
І от тепер у нас херня повна виходить. Менти не те, що на фронт – в ту сторону їхати відмовляються.
А хто ж не відмовляється? – власне, „не відмовляється” не зовсім той термін; точніше – їде добровільно на фронт захищати Україну:
Наприклад, такі як Микола Коханівський з „Комітету визволення політв’язнів” чи справжній український літератор і патріот Борис Гуменюк, чи журналіст і громадський діяч, відомий як „васильківський терорист” - Ігор Мосійчук. Тобто, всі ті, кого менти пресували до війни і з великою долею вірогідності будуть пресувати і після війни.
А ще у список добровольців треба внести відомого блогера, переможця конкурсу „кращий блог українською”, Олену Білозерську. Її також пресували менти, робили обшуки, затримували. Менти взагалі не люблять справжніх націоналістів. Тому що поруч зі справжніми принциповими патріотами їх власна гнилість випирає вже надто барельєфно.
Тепер Олена взяла в руки зброю і пішла на війну. Захищати оті десятки тисяч „мирних” мусорів, у яких проблеми зі здоров’ям. І з совістю.
Вчора на її сторінці у фейсбуці появився короткий пост:
 
„Скоріше за все, зв'язку тепер довго не буде. Помоліться, чи що, за мене і всіх нас. Дуже хочу повернутись живою”.
 
Я дуже хочу, щоби кожна мусорська сука прочитала цей пост. І згадувала його, коли піде віджимати бабло у водіїв чи ганяти бабусь з петрушкою у переході.
А ще – щоби все ментовське кодло, як один, молилося за повернення цих людей живими і здоровими.
Молилися щиро, як за свої власні нікчемні душі.
Тому що це ніхера не правильно, коли найкращі, найталановитіші патріоти України будуть віддавати свої життя за для того, щоби продовжувала існувати така гнилота, як ви.