В світі майже кожна друга країна має чітку регіональну відмінність. Ледь не половина країн є дво- і більше мовними. Німецькомовний Схід і франкомовний Захід Швейцарії... Розвинута Північ Італії і мафіозний Південь... Я вже не говорю про голандомовну Північ і франкомовний Південь Бельгії. Країна розділена ось вже яке десятиліття. Стояла на грані розколу, але - живе.
 
В чому ж тоді причина такого глибокого розколу України?
 
Я радий, що ми дожили до кінця 2013 року. Адже саме цей час показав, що ж насправді у нас не так...
 
Всі країни Європи, які я назвав, мають глибокий розрив між регіонами. Але об’єднує їх усіх те, що вони - європейці. У них дещо різна ментальність, але єдині погляди на майбутнє. Вони розмовляють різними мовами, але всі вони - за демократію і права людини.
 
Натомість є Туреччина. Країна, яка розмовляє єдиною мовою. Народ, який все життя був разом в одній країні. Але ця країна нещодавно стояла на порозі громадянської війни. Чому? Бо половина турків позиціонує себе європейцями, половина - азіатами. І тут нічого не вдієш. Це не відмінності в мові. Це не відмінності в культурі. Це не відмінності в економіці. Це - відмінності в світогляді. І точно такі самі світоглядні відмінності - в Україні.
 
Так, ми розмовляємо різними мовами. Так, ми довгий час жили в різних державах. Але не це є коренем розколу. Розкол - у світогляді. Є люди, які вважають Україну європейською країною, а є ті, хто вважає її губернаторством Росії. Є люди з демократичним, громадянським мисленням, а є совок. І тут як у турків - нічого не вдієш.
 
Світоглядний розкол не здолати. Я не бачу альтернативи відокремлення від совдепівського ярма, яке на нас наклала Східна Україна.
 
Тож розпочнемо Рух за незалежність Західної України від совдепівського Сходу!
 
Ось маніфест:

"Треба подивитися правді у вічі - сьогодні немає України. Є Бандостан, на чолі якого стоїть криміналітет Партії Регіонів.
 
Мусимо визнати - звільнити всю Україну від бандитської окупації неможливо. Якщо не можемо звільнити всю країну - давайте звільнимо хоча б якусь її частину.
 
У нас були сподівання, що ми підпишемо угоду про асоціацію з Євросоюзом і потім, в 2015 році, виженемо всіх казнокрадів і змінимо владу. Тепер ніяких сподівань уже немає. Євромайдан скинути януковича не зміг. Східна Україна знову проголосує за чинний режим і ми так і ніколи не станемо частиною Великої Європи. Єдиний вихід - позбавити себе баласту, яким є Східна Україна. Якщо більшість східняків не хочуть жити у нормальній країні - це їхнє право. Але чому ми повинні терпіти?
 
Сьогодні половина української молоді прагне виїхати закордон. В економічному плані ми - банкрути. Якщо так піде далі - через кілька років Україну чекає крах. Тому в нас є два шляхи - спокійно чекати, допоки наша країна остаточно не помре, або спробувати врятувати хоча б половину нашої Батьківщини.
 
Насильницької зміни конституційного ладу не потрібно. Потрібно провести Референдум щодо тимчасової незалежності Західної України і Східної України на чітко визначений термін, нехай, 10 років. Потім, при бажанні, об’єднаємося знову в одну країну. Але зараз так далі жити - неможливо.
 
Громадяни України зі Сходу обзивають нас майданутими, фашистами, гейропейцями, відморозками. Годі це терпіти! Більшість із них - тупа біомаса, яка за 100 грн продасть голос хоч двічі судимому зеку, і щиро вірить в те, що 1500 грн./міс. - це хороша зарплата. І вони ще нас ображають? Досить!
 
Давайте виступимо за тимчасову незалежність Західної України!
 
Бо інакше майбутнього у нас не буде..."

Що ви думаєте з цього приводу? Ділимося думками в коментарях.