Якщо хочеш пройти довгий шлях, необхідно почати з маленького кроку.
 
Для переважної більшості учасників Майдану зрозуміло, що реальних результатів акції, яка вже продовжується майже місяць, занадто мало.
 
Перебуваючи в межах проголошеної парадигми «виключно мирної протестної акції», Майдану надзвичайно важко подолати опір владної Системи, яка «заточена» під одну особу - Януковича. Сподівання українських ідеалістів і політиків-мрійників з Європи, що звикли добровільно нести відповідальність перед власним народом, на відхід від влади уряду або відставки межигірського недодиктатора виявилися прогнозовано марними.
 
Олігархічні угрупування, що незадоволені бєспрєдєлом «Сім’ї» та її зазіханням на необмежений вплив на політико-економічні процеси в країні, не виступили фронтом проти Януковича і його найближчого оточення, а лише зажадали пом’якшити режим в обмін на подальшу лояльність. Всі питання свободи, правосуддя, законності, цивілізаційного вибору країни вони просто виплеснули з човна, залишивши в переліку своїх інтересів виключно продовження грабунку країни.
 
Допомога Заходу - і США, і ЄС, була задекларована в повній мірі, але відкрито влада цих країн все ж не наважиться піти на зміщення Януковича, щодо корумпованості якого вони вже давно не мають жодних ілюзій, і все ж вимушено сприймають його легітимним керівником держави. На думку автора, навіть імовірність проголошення санкцій до керівників українського уряду, судових органів, Адміністрації Президента, особисто Януковича та членів його родини, посередня. Особливо зважаючи на те, що Янукович обрав не силовий варіант знищення Майдану, а його поступовий «розмив», «парафін «круглих столів», «тихі репресії», фізичну ізоляцію і медійну дискредитацію.
 
Якими заходами Майдану досягати успіху і результатів? Фантастичні заклики з вимогою до армійських генералів або СБУшників підняти проти Режиму повстання, закликати Конституційний суд скасувати незаконне «скасування» судимостей Януковича, тощо, розглядати не будемо.
 
Є одна Ідея. Як видається, найбільш реалістична з усіх, які лунають останнім часом.
 
НЕОБХІДНО ЗАВОЮВАТИ КИЇВ.
 
Так, переважна більшість киян відкрито та щиро підтримує як Майдан в цілому, так і політичні партії та рухи, які неминуче пов’язані з ним. Нагадаю, що рік тому на виборах до ВРУ три опозиційні партії - «Батьківщина», «Свобода» та УДАР, отримали в столиці загалом більше 80% голосів виборців, до того ж привели в Раду ще 12 депутатів-мажоритарників. Наразі, рівень підтримки цих політичних сил, а також громадських активістів, які з ними співпрацюють, десь приблизно в тих же межах. Необхідно формалізувати в органах місцевої влади цю перевагу. Зрозуміло, що Київрада абсолютно нелегітимна, О.Попов (голубченко, тощо) немає жодного відношення до виборної посади Міського голови і може лише бути ґауляйтером в якості керівника державної окупаційної адміністрації. Судова система не може призначити вибори мера, а провладні депутати ВРУ демонструють злочинну бездіяльність, не призначаючи дату виборів. Але вихід є.
 
Якщо не можна замінити неіснуючого мера і Київраду наявним законним шляхом тому, що Янукович і ПР, ігноруючи всі законні терміни проведення чергових виборів, блокують це питання, НЕОБХІДНО ЇХ ПІДМІНИТИ іншими структурами!
 
Єдиним реальним виходом  може стати поновлення за вимогою міської громади роботи районних Рад (або щось подібного-назву можна і змінити, щоб уникнути юридичних пасток)!
Конституція не допускає звуження громадянських прав та свобод, які фактично були знищені у галузі столичного самоврядування одноосібним незаконним рішенням Януковича, коли він ліквідував у Києві районні Ради. Але Конституція дозволяє розширювати поле цих прав на самоврядування. Будь який малесенький район десь на Одещині чи Волині з населенням у 20-30 тисяч мешканців має свої представницькі органи, а столичні райони з населенням у 200-300 тисяч не мають. Тільки відновлення районних органів представницької влади здатне повернути вплив громади міста на політико-економічні процеси у столиці.
 
У мене є цілковите переконання, що відповідні юридичні служби зможуть швидко знайти підстави для організації роботи виборчих комісій, які б змогли за короткий термін (2-3 тижні) організувати та підготувати проведення виборів до місцевих Рад. Участь у голосуванні 51% зареєстрованих виборців автоматично викреслить з історії будь-які згадки про попових-герег та інших представників окупаційної влади.
Вже потім обрані Ради могли б об’єднатися у єдиний орган, який би координував їх роботу на загальноміському рівні.
 
Звісно, багатьом людям, які приїхали на Майдан з різних куточків України і стоять там вже майже місяць, можливо, актуальнішими є питання їх місцевого самоврядування та вирішення загальнонаціональних потреб. Але без сумніву, всім зрозуміло, наскільки важливо легітимізувати владу народу, владу Майдану, в столиці України, у місті де не просто вирішується доля країни, а де є реальна та суттєва перевага громадсько-політичних сил, опонентів тимчасово виконуючого обов’язки Президента Януковича. Саме ці активісти Майдану могли б стати активною та дієвою рушійною силою підготовки виборів у столиці.
 
Не треба буде, як це зараз робить Львівська обласна Рада, ліквідовувати державну Адміністрацію. Достатньо буде створити її «з нуля». Хіба не про таке «перезавантаження влади» та «зміну її системи» щодня говорять наші лідери зі сцени Майдану Незалежності?
 
Якщо хочеш перенести гору, необхідно почати з переміщення маленьких каменів. Це особливо важливо зробити саме тоді, коли після їх «розкидання», сам час вимагає їх «збирати». Це складніше, ніж кричати «зекагеть». Але це могло б стати першим кроком на великому шляху до Перемоги.
 
ЦЗ
19.12.2013
 
П.с. На сторінці автора у ФБ є звернення до лідерів парламентської опозиції, депутатів-мажоритарників ВРУ від столиці, громадських активістів, представників ЗМІ невідкладно розглянути це питання.