для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Всім хворим і не зовсім і тим, кого вже морозить, землякам моїм, моє дружнєє посланіє


Всім хворим і не зовсім і тим, кого вже морозить, землякам моїм,  моє дружнєє посланіє
В павутині віртуальній
серед коннектів регістрів та файлів
На харддисках мегагабайтів
інтерфейсів, доменів, лайтів
Блогів, ЗМІ та копірайтів,
різних кнопок, лінків, сайтів
URL-ів, груп локальних
директорій, зон глобальних
Інтернет-життя вирує
протоколами гендлює
Віртуальне, не просте
елекронно-провідне.
***
Об"єктиви кінокамер
Там  за всім тим приглядають
Клацають зубами клави
Миші бігають стадами
Павучки сидять на сітці
Юзери, їх звуть знавці там
Натискаєш кнопку в тиші
І миттєво ти в Парижі
Натискаєш ще раз двічі
попадаєш в Межиріччя
Через мить вже на Бермудах
Ловиш з яхти баракуду
І в отелі з мільярдером
Ти Текілу випиваєш…
З Маха-Вишною санскритом
Про безсмертя розмовляєш
Кінозірки Голлівуду
Навкруги тебе там всюду
Подають на тацях страви
Та придумують  забави
Там тобі на знак пошани
Стукни лише кнопку клави.
***
Грози, дощ, земля парує
Етна дим сигар смакує
Відкриваються простори;
Ріки і моря і гори
І печери з діамантів
В  них піастрів предостатньо
Сільвер там тебе чекає
З попугаєм розмовляє
Та із кварти ром сьорбає
І мушкет свій прочищає
Поки ти човна у хвилях
До скали десь притинаєш.
***
От і я сижу там якось
В інтернеті, як буває
І в віконці пошуковім
Просто  назву забиваю
Через мить я вже в Європі
Площа, ніч, рояль на сцені
Фестиваль музичний файний
Джазовий та ще й вокальний
Під софітами, що сяють,
Метри культпросвіту грають
Люди навкруги юрбою
Поряд хтось стоїть зі мною
Щось мені говорить тихо
Придивився,  от же лихо…
***
Віртуальна дівчина
Зовсім незнайома
Але каже, ніби
Звати її - Sloma
І доволі часу
Ніби, спілкувались  
На якімсь сегменті  
В соціальних нетрях
Тільки нік у неї
був - Antuanetta
Загалом же знає
Все про те й про ето
Навіть подружились
Ми із нею, ніби
І, можливо, навіть
Десь уже й побрались
Дім побудували
І дітей родили
І ті діти в школу
Віртуальну ходять
Тільки татко з дому
Часто  пропадає.
***
Так вона говорить
Ще щось другорядне                
Стоячи, зі мною
Зліва від роялю
Тут підозра в мене:
Щось тут непорядне
І хотів торкнутись
Я її рукою
В очі зазирнути
може бреше, стерво
Але раптом зникла
Sloma з монітору
Залишив по собі
кілобайти  флуду
Що ж із ним робити
Не дійде збагнути
  І сковзнув по лінку
Щоб не повернутись.
***
З-за лаштунків сцени
Виникає тупо
Величезна дупа
І сережка в вусі
І сосиски пальців
Б "ють клавіатуру
На Yamaha чорнім..,
Знов приїхав Срака…
Це вже щось банальне
І не  віртуальне
Навіть,  десь – анальне
Сер UK, - великий франт
Здобуває - Can you feel
the love tonight
І чую, хтось: - це ж Кучмин брат
Aзохен вей фартовер ят …
***
Знов щось в «Пошук» забиваю
і на Crazy-сайт втрапляю
Боже ж мій, звіриниць тут
Фільозьопський інститут
Тут  вовки, ведмеді кішки
голуби,  курчаток  трішки
Поділились на бригади
І всі б"ються тут за правду
Є серйозні, скурпульозні
Є прості і є страшні
І розумні є й дурні
Всі горять вогнем борні.
Тягнуть ще й вози амбіцій
Розкладають по полицях
На складах свої імхо
Тільки все.., як і було...
***
Не блищить надія ясно
І не грають сурми збір
Торохтять лиш одночасно
Сотні клав,  аж стук на двір
Нереалне все якесь,
Бачу, скоро вже (капець).
Але всі дипломи мають
Та ще й в ВУЗ-ах викладають
Доктора та кандидати
Ще й майбутні депутати
І нема кого послати
Серед поля, щоб (постояти)
І такий там дикий хай
Що хоч воду вже зливай.
***
Хтось там – «За»
А хтось там – «Проти»
Противсіхи,  патріоти
Пройдисвіти,  ідіоти
Зустрічається й сволота
тільки рідко..,  не завжди
І подумав тут – зажди!
Що шукаєш в цьому полі?
В тебе що,  - немає волі?
Вистачає й на життя…
Мо"  потрібне каяття..?
То якого дідька треба
Гратися у хащах в регбі
Все марнуючи свій час
Ти ж не Елтон-(педагог)…
***
Тут вже я від сміху пирснув
Знаю ж точно – рак не свисне
Що би я там не писав
Все, на мізках тільки виснуть
Бо ж не роблять  (нічого)…
І на «Exit» тут натиснув
Та вернувся у життя.
Я ж завжди був незалежним
Завжди думав протилежно
Також знав - чавунним задом
Не збудуєш майбуття
Це – ерзац, а не життя
Шлях цей тільки - в небуття.
***
І тепер я добре знаю
Що насправді вибираю
Вибираю сонце, море
Простір неба, сині гори
Яблуневий сад квітучий
Стежку,  до  струмка ведучу
Ліс грибний,  доріг  розмай
Все, родив що рідний край…
Рublic-срач, - не мій це «рай»
Маю честь..,  - Uatumbai.
_________
 
© Uatumbai [01.07.2012] | Переглядів: 2313

2 3 4 5
 Рейтинг: 37.8/18

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook