Різноголосий галас чути було аж в дворі.
Що трапилось? Хто що зробив оцій маленькій дітворі?
Зайшла бабуся, досить сперечатись!
Додому вже пора збиратись.
 
«А ми Російську скоро будемо вивчати!!!
Бо Янтухович приказав такий закон прийняти.
Нам вихователька сказала
І на хвилинку вийшла в залу.
 
Те що президент він  –  ми це знали!
А чий і звідки? Ми сперечались і гадали».
Бабуню діти більше й більше обступали
І пильно в очі заглядали,
Щоби від них почуте підтвердила,
А хто вгадає – похвалила.
 
Догадки сипались несміло:
«Він президент Росії» - сказав хлопчина соромливо.
«Неправда! Для Путіна він президент» -
Сказала дівчинка і зашарілась.
А потім?! – всі незручності пропали,
Зі всіх сторін їх голоси лунали:
- «України!», «Він з тюрми»,
- «Він наш, він України!»,
- «ДОНЕЦЬКОЇ країни Президент!»
 
Ну, досить! Кори́сні курси зараз він проходить -
«Почую кожного». Всім треба знати,
Що треба вчитись, щоби країною успішно керувати -
Цим особисто він доводить, хоч в нього часто не виходить.
 
А як успішно їх пройде – ну що тоді сказати?
Надія Є – ВСІЄЇ України може президентом стати!
Та раптом схлипнув за столом малюк і оченята тер.
«Я руської не знаю, я з України, що тепер?»
 
Ну, може президент наш різні мови переплутав, так бува!
Країну переплутав, часто з ним такі трапляються дива.
Але не бійся, внуче, мій маленький карапуз,
Мабуть, чи жарт, або черговий президентський це конфуз.
 
Це тимчасове все пройде! Ви, діти, вчіться добре.
Щоб патріотом кожний був, за матінку стояв хоробро.
Щоб гідним бути і щоб конфузів не робити!!!
А Україна - тисячоліття прожила і завжди буде жити!!!
 
Маланія 16.06.2012г