В попередньому ІМХО, мала місце згадка про те, як більше року тому, на цьому ресурсі було розміщено відкритого листа до одного з українських політиків. До честі Юлії Тимошенко, вона на нього відгукнулась.
 
Зважаючи на ситуацію, що склалась в країні, мабуть таки прийшов час її громадянам почати висловлювати свої думки з того приводу куди рухатись й що робити. Бо нажаль наші депутати та політики, потрапивши до коридорів влади, дуже помилково починають вірити у свою «богообраність» та «елітарність», зовсім забуваючи про те, що громадяни лишень відрядили їх обслуговувати потреби саме отої української громади, а не свої власні. І знаходження багатьох з них там, це абсолютно не їх заслуга, а наша помилка, спричинена також і тим, що зараз потрапляння в політику дуже часто нажаль обумовлено зовсім не високими якостями претендента, а фінансовими можливостями його чи його спонсорів.  
 
Звичайно ж кортить сказати нашим «елітаріям» багато, персонально й не дуже вишукано, але тим не менш це вам ...    
 

На початку 2010 року, приймаючи участь в виборах президента України, Ви сильно схибили, вчинивши, як тепер стало очевидним, згубну для України та її громадян дурню. Бо настільки захопились плеканням своїх персональних амбіцій в першому турі президентських перегонів, що не потрапивши до другого їх  туру … зрадили Тимошенко Ю.В., єдиного кандидата від демократичного табору, не підтримавши її.
 
В результаті цього до влади в Україні прийшов Янукович та зграя його посіпак, для яких ця держава, її бюджет, громадяни, земля, надра та інше, все є тільки джерелом збагачення. Правовий нігілізм цієї «влади» фактично призвів до Конституційного перевороту в країні . Судова гілка влади, завдяки так званій «правовій реформі», виявилась зруйнованою та разом з МВД, ГПУ та СБУ перетворились на репресивну машину, яка з правом та законністю нічого спільного не має.
 
Саме тому дії «влади» по відношенню до опозиційних лідерів Юлії Тимошенко та Юрія Луценко, в спробі усунути їх як опонентів, знаходяться не просто за межами права, а за межами  здорового глузду та людяності. Винісши в своєму «кишеньковому» суді першої інстанції звинувачувальний вирок відносно Тимошенко, навіть не спромігшись довести в її діях склад злочину, «влада» з відвертим блюзнірством пропонує пошукати справедливості в не менш «кишеньковій» апеляційній інстанції. А що стосується 12 годинного виїзного засідання суду в камері СІЗО, де ув’язнена хвора Тимошенко, з ціллю її повторно арештувати, то це більше відповідає методам середньовічної інквізиції.
 
Такі дії злочинної «влади» можуть перекреслити прагнення переважної більшості української  громади, до законодавчо визначеного  руху України в ЕС, на чому останнім часом неодноразово наголошують Європейські лідери. А найголовніше, що з такою «владою» нам годі сподіватись на побудову демократичної та успішної України в якій буде затишно жити її громадянам.
 
Відтак першочерговим завданням перед опозиційними політиками і всім українським суспільством є усунення від влади Януковича та його режиму.
 

Для втілення цього завдання у життя, та нагадуючи опозиційним політикам, що їх професійним обов’язком є слугувати інтересам українського суспільства, а не своїм гіпертрофованим гетьманським амбіціям  та меркантильним інтересам, вимагаємо від вас наступного:
 
1) Беззаперечно об’єднатись й діяти до, під час, та після виборів 2012 року, виключно спільно і злагоджено. Найкраще б вам всім, об’єднатись в одну політичну силу, а не рухатись роздрібненими колонами, в той же КОД, чи ввійти до складу найбільш впливової політичної сили. Це припинить оті остогидлі ментальні танці на граблях, … «там де два українці три гетьмани», та зніме привід для суперечок між вашими виборцями, об’єднавши всіх в потужну силу.
І тільки не треба розповідати нам байки про різність ваших ідеологій, бо на теперішній час ідеологія може бути тільки одна … усунення злочинної влади Регіоналів, та повернення України на демократичний шлях розвитку.
 
2) Спільними зусиллями зробити все можливе й неможливе, щоб опозиційні лідери, що зараз знаходяться за гратами, насамперед Юлія Тимошенко та Юрій Луценко, були звільнені та змогли прийняти участь у виборах 2012 року, чого власне бажає не тільки український загал, а й європейська спільнота.
 
3) Розробити та ознайомити українську громаду з низкою проектів законів, не виключаючи й Основний закон Конституцію, які забезпечать базові принципи демократичного, економічного та соціально-культурного розвитку України, та будуть невідкладно прийняті після приходу до влади. Також має бути законодавчо закріплений простий та практично здійсненний принцип народовладдя, а саме, відзив депутатів та імпічмент президента.
Виконання всіх взятих на себе зобов’язань після приходу  до влади, має бути підтверджено опозиційними політиками в суспільному Договорі, укладеному з українською громадою (її представниками).


Шановна українська громада, останнє десятиріччя, та вибори 2004 й 2010 років з усією очевидністю продемонстрували, що громадяни України що на її Сході, що на Заході, як на Півночі так і на Півдні можуть помилятись в політиках.
 
Однак в своїх прагненнях громадяни України здебільшого бажають одного … просто жити на своїй рідній землі, радіти успіхам своїм, своїх дітей та здоров’ю онуків, пишатись своєю державою, котра надає можливість своїм громадянам заробляти стільки, що такі одвічні повсякденні побутові проблеми, які отруюють життя, такими бути перестануть, й з’явиться більше часу для походів у театри та можливостей подорожувати своею країною та світом. А у світу будуть всі підстави, зустрічати нас з повагою та доброзичливою посмішкою.
 
Власне для цього треба навчитись поважати самих себе, а від так й оточуючих. А також необхідно, щоб оту повагу до своїх громадян, навіки засвоїла держава, зробивши саме громадян своїм найбільшим пріоритетом. А ще … любити цю чарівну землю, її працьовитий народ, багатющу історію та мелодійну мову, бо всі ми, незважаючи на походження, громадяни України.
 
І першим кроком до досягнення мети побудови успішної України, має бути якнайскоріше та повне усунення партія Регіонів від влади. Ця маячня недолугого мозку більше ніколи не має повторитись.  
 
Шануймося, бо ми того варті!
І хай нам щастить …