Спочатку після прочитання ІМХО, з огляду на те, що вирізняю персонажа ІМХО серед пишучої братії, впав у ступор. Ніколи не зустрічав у статтях Стріляного апологетики регионалам.
Може я чогось не зрозумів або прогавив!? Декілька разів перечитав ІМХО та наведені статті Стріляного. І знов незрозумів такої різкої і гнівної позиції автора.
І лише згодом второпав.
А.І.Стріляний (далі – АІС.) належить до відверто послідовних у своєму несприйнятті сучасного російського режиму, а саме – путінського. Вістря всіх відомих мені його публікацій загострене і спрямоване саме проти імперської Росії.
З огляду на те, що Ющенко сприймався Кремлем з, м’яко кажучи, неприхованою відразою, для АІСа він – уособлення і реальний персонаж протистояння путінізму, - ворог мого ворога – мій друг.
Історія знає багато прикладів наслідування цьому тлумаченню. Перше, що приходить на ум, спроби використати гітлеризм у боротьбі зі сталінізмом задля здобуття української державності.
Я далекий від толерантного ставлення до Президента Ющенка але об’єктивності задля просто необхідно зауважити, що перераховані АІСом намагання і діяння Ющенка, а саме: послідовне і системне просування історії Голодомору; спроби здобуття для вояків УПА статусу ветеранів і сама реабілітація УПА та участь у порятунку Тбілісі від Московської агресії дійсно мали місце. І той, хто заперечуватиме це, буде кривити душею.
Тут можна зауважувати, що навіть ці благородні починання, як і все що робилось Ющенком мало присмак недолугості. Але це факти, на які спирається АІС, і які неабияк дратували Москву. Московський наполеончик просто впадав і впадає у стан кататонічного збудження (дякую безсмертному Гайдаю) з усіма фізіологічними ознаками-проявами при лише одній згадці про Ющенка.
Зауважу, що на платформі АІСа, щодо ставлення до Ющенка стояли і такі особи як Березовський або Нємцов.
І насамкінець. Згадка про компартійність Стріляного у 1977 році, як факт біографії, що паплюжить згадану особу, не може бути зарахована, з огляду на те, що членами КПРС були і люди більш за Стріляного відомі своєю антикомуністичною діяльністю. Скажімо, генерал Григоренко. Про нині живих і поважаємих мною промовчу. Автор ІМХО мабуть забув, що в СеРеСеРе існувала заборона на професії. Тобто, ціла низка професій потребувала від пошукача посади партійного членства. Журналістика була однією з таких. Кожен журналіст центрального видання був наменклатурою відповідного партійного комітету.
До чого це?
Стріляний жодним чином не є апологетом Ющенка – людини, або Ющенка – Глави держави, який, м’яко кажучи, неохайно ставився до виконання своїх обов’язків і обіцянок. Але це інша тема. Мова в ІМХО йшла про А.І.Стріляного.
Думки і оцінки автора ІМХО я не поділяю. Чому? Намагався довести/донести до загалу.
Виходячи з вищенаведеного, оцінка ІМХО – 2.
©
barbudas [10.10.2011] |
Переглядів: 1663