1.Про екзальтований лемент "влада продемонструвала, що боїться".
Аж ніяк.
Якби боялася, то
а) взагалі б не чіпала колону, бо їй від цієї "ходи" у жодному інтимному місці не свербить
б) запобігла б появі більшості "очільників" біля Шевченка
 
Мета ж такої кількості міліції, беркутівців та солдат ВВ - це
а) позбавити навіть натяку на відчуття чи думку, що опозиції бодай у чомусь щось вдалося.
Тобто цілковито нульовий відсоток успіху акції
б) продемонструвати громадянам, що брали участь в акції, повну всеохопну імпотенцію очільників опозиції,
дрімучу нездатність до організації чогось результативного.
Тим самим віднадити у майбутньому більшість охочих брати участь у чомусь подібному.
До речі, те що кількість демонстранітів біля Шевченка й відповідно під концертом зменшилася у 20!!! разів,
до того ж, без жодного організатора (окрім Данилюка) тому підтвердження
в) мати залізні (юридичні "негазові") підстави пов'язати всіх (бодай частково) небезпечних організаторів акцій непокори
 
2.Щодо пошуків Яценюком Турчинова.
В наш час мобільників ШУКАТИ НОГАМИ (пішки) організатором одне одного - це вже навіть не дебілізм,
а елементарне "шкідництво"
 
3.Генерал Кожем'якін.
Я так розумію, що цей генерал насправді "генерал", а свої корочки (=зірочки) купив як і більшість
народних об(іс)ранців.
Адже, навіть навичками лейтенанта тут не пахне.
Бо та кількість людей, яка була біля Шевченка могла й розчинитися, здивувавши правоохоронців,
а потім зібратися знову у потужну юрбу, але з іншого боку каскоголових.
А могла оточити міліцейський кордон з усіх сторін.
Могла просочитися на Хрещатик - і не в кількості 200-500-1000 чоловік, а у "всеозброєнні".
Натомість - імпотенція
 

4.Щодо жалю й обурення з приводу того, що львів'яни (галичани, волиняни, західняки) не зробили роботу (домшнє завдання)
київських "телят" (учасники акції біля Шевченка не є в жодному разі телятами).
Носії таких думок мене дивують неабияк.
Бо:
а) І в Луцьку, й у Тернополі, й у Франківську й у Львові все що мало відбутися - відбулося.
Природньо без жодних перешкод чи перепон з боку влади чи правоохоронців.
б) якщо ж мова про десант "западенців" до Києва, то поміркуймо логічно.
Уявімо собі що я взяв заздалегідь квиток на поїзд, прибув до Києва, "підплив" заздалегідь до Шевченка,
і потім що? Очільники оголошують, що аби не сталося провокацій, акцію припиняємо й розходимося.
Ну кияни припустимо чимчикують додому, а я немов "пес бездомний"чим маю ся зайняти?
Гуляти Хрещатиком під кацапопсу?
А якщо зворотній квиток не на нині, то взагалі "весело".
в) якщо ж ідеться про організований приїзд автобусів, то полічімо, скільки ж їх мало би бути, аби
"западенці" зробили погоду в Києві. Так не менше сотні! Чи всім очевидно, що по-перше, вони так і стоятимуть
уесь Де...Не... на підступах до Києва (і то ще оптимістичний пункт - цілком можливо, що так би ми своїх "коней" весь цей час напували у Збручі), й по-друге, хто би взагалі випустив їх зі Львова
г)і взагалі, влада досить успішно здійснює дотепний план політичної резервації Галичини.
"Дозвіл" на щось поза межами ЗУ, як легко бачити, має виключно Тягнибок...
д) а можна було утнути щось цілком неочікуване для влади. Киянам приїхати до Львова! І не сотні а кільком тисячам.
Ви уявляєте, що би можна було тоді "запропонувати" владі?
е) ну й останнє: на порядку денному знову актуальним стає живий ланцюг Львів-Київ, який ми вже колись мали нагоду зорганізувати. Це була подія, що мала би значно сильніший й потужніший вплив на настрої українців, аніж те, на що спромоглися об'єднані опозиціонери