Полковник Буданов викрав сімнадцятирічну чеченську дівчину, катував її, вбив, зґвалтував її труп, і став іконою російського патріотизму. Його все ж таки судили, він відсидів термін, який буває дають за крадіжку мобілки. Днями в центрі Москви чеченці застрелили його як собаку, тому він навічно залишиться в російській пам’яті як герой. Йому поставлять пам’ятник. Його ім’ям називатимуть вулиці. На його прикладі виховуватимуть дітей.
 
Наївний читач може не повірити, але автор на власні очі бачив біля Кремля кінний пам’ятник попереднику полковника Буданова – Маршалу Жукову.
 
Можливо, росіянам не вдається виробляти автомобілі й комп’ютери, проте вони мають видатні здібності щодо продукування героїв і святинь, і саме їх експортують до України разом із газом. Натомість українці не спромоглися об’явити героєм навіть генерала Пукача, який з патріотичних міркувань відпиляв голову популярному журналісту, а не якійсь там нікому не відомій дівчинці.
 
Ми залежимо від російських енергоносіїв і телесеріалів. Тому в краєчок «прапора перемоги» який тягають в Україні на парадах, відтепер буде зашито дещицю мощів полковника Буданова.
 
Подвиг контуженого некрофіла, всесвітньо-історична місія Газпрому, «Побєда дєда», - не є предметом дискусії. Вони або приймаються апріорі, або відкидаються одразу. У нас з поціновувачами некрополковника розбіжності не політичні, але архетипічні. Подібне велике розділення поступово відбувається в усьому світі. Після ліквідації Осами, рейтинг Обами зріс на 9%. Рейтинг Осами зріс на 90%.
 
Вибір наших базових уявлень про Світ здійснюється в т.ч. відповідно до нашої здатності уявляти. За цією здатністю люди діляться на тих, хто все ще черпає з асоціативних глибин Європи і на глядачів MTV.
 
Ще у ХХ ст. історичні потрясіння вдиралися в одномірну свідомість і бувало ускладнювали її. Покоління наших бабусь ще деякою мірою черпало мудрість з ландшафту. Нині, попри все, світ значно стабільніший, визискує лише середні якості людини і не ставить нас обличчям до стіни перед екзистенціальним вибором. Навіть чисельність жертв розвалу СССР обчислювалася далеко не мільйонами, як того можна було очікувати. «Повстання мас» завершилося, але маса вже не становить етносу. Її стан визначає не традиція, але «програмна сітка» місцевого ТБ. Якщо раніше мав місце поділ на аристократію і чернь, то нині – на чернь і підпілля, адже президенти, прем‘єри й олігархи – теж чернь.
 
Знизу ми спостерігаємо, як відходить в минуле чесність простоти. Все ще можна зустріти людей, які не потребують споглядання світлових ефектів на оригіналах Караваджо, здатні довго обходитися без симфоній Малера, проте являють чудеса самовідданості, а іноді й мужності.
 
Але таке трапляється дедалі рідше. Можна припустити, що загальна тенденція в тому, що дезінтелектуалізація корелює з деморалізацією. Ймовірно, в майбутньому до високих душевних поривів будуть здатні тільки витончені натури.
 
Для того, щоб опанувати систему, треба бути розумнішим за неї. Більше того, є необхідною розвинута гуманітарна здатність, адже система вже занадто складна, щоб було можливим її осягнення через редукцію. В цьому, ймовірно, і полягає основне завдання сучасного мистецтва – у перетворенні на адекватні метафори механізмів цивілізації і досягнень сучасної науки.
 
В цілому, поезія постачає матеріал і теми для філософії. Проте, нині поезія сама має черпати і матеріал і теми з натурфілософії.
 
Для прикладу, фізика елементарних і базових часток вже незрозуміла навіть більшості фізиків. Числа мають бути перетворені на образи. Вищезгаданий Караваджо розумів це, коли зауважував, що кожна картина – голова Медузи. Можливо подолати жах зображенням жаху. Кожний митець – Персей.
 
Персей нам потрібен тут і для того, що час замислитися за новий еллінізм, за створення спільноти осягнення посеред болота нового варварства.
 
Любий друже, якщо цей текст здається тобі темним і дратує тебе, не сумуй: автор на твоєму боці і припинить писати, як тільки ти припиниш читати.
 
Якщо кратко, йдеться за наступне: людство неуникнено буде поділено на два класи – на клас людей, здатних читати довгі тексти, перевантажені алюзіями, метафорами, цитатами з греків і латинських апологетів, а також на клас глядачів кліпів. Між цими двома класами точитиметься класова боротьба. Ми, кліпмани, будемо їх ненавидіти, а вони нас зневажатимуть. І нехай допоможе нам дух полковника Буданова!
 
Дмитро Корчинський