"Она читала, мир как роман,
А он оказался повестью.
Соседи по подъезду -
Парни с прыщавой совестью"
/Наутилус Помпилиус/
 
Колишній БЮТівець, земляк Юлії Володимирівни, нардеп Святослав Олійник... прозрів! Він "спіймав себе на думці" що йому не шкода Тимошенко і звинуватив її в ручному управлінні правосуддям на прем'єрській посаді
 
У своєму блозі на УП "Суд над судом" народний депутат, екс-БЮТівець, а нині очільник "України майбутнього", голова підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя Святослав Олійник ділиться враженнями від судового процесу над колишньою своєю шефинею, під крилом якої здобув депутатський мандат. Зокрема він пише:
 
"Прежде всего, я поймал себя на мысли о том, что мне совершенно ее (Юлію Тимошенко) не жалко, а скорее наоборот. Именно в этом процессе проявляется верх ее презрения к собственному государству, желание уничтожить все вокруг себя, сопроводить этот процесс уничтожения максимальным пафосом.
 
Во-первых, в подобных судах ежедневно по всей стране осуждают людей и отправляют их в тюрьмы с вероятностью обвинительного приговора выше 97 процентов. В государстве практически нет местных судов, находящихся в надлежащих помещениях: дела слушают в кабинетах, иногда площадью 9-10 кв.метров, а вся система традиционно, много лет финансируется на 20-30 процентов от своих потребностей. Интересно, бывает ли правосудие или справедливость на 30 процентов? Она же это прекрасно знала, но ничего не сделала, чтобы изменить ситуацию. Не сделала вообще ничего, кроме участия в дележке этой системы, ее все устраивало – недофинансирование, коррупция, стопроцентные обвинительные приговоры, некомпетентность. Так легче жить политику, который ненавидит свою страну, – всегда есть, на кого спихнуть. Дескать, суды не такие, продажные и т.д.
 
Во – вторых, ведь именно этот Печерский суд был в свое время захвачен БЮТом и фактически перешел под контроль правительства Тимошенко. Ведь именно к этому суду сформировалось отношение, как к частной собственности, именно должностями в этом суде рассчитывались за политические сделки, ведь именно этот суд в период коалиционных вакханалий приравнивался к министерству угольной промышленности при дележке государственного пирога. Ей нравилось вручную управлять правосудием – это так удобно. Именно во времена премьерства Тимошенко Печерский суд перестал быть судом, где возможны альтернативные от позиции центральной власти точки зрения".
 
Все правильно, окрім одного "але". А де ж весь цей час був сам Олійник? Хіба не в прем'єрському, владному на той час БЮТі? То чому тільки зараз адресує претензії до Тимошенко як якийсь сторонній чувак? Ніби він тут зовсім ні до чого? Чому не розділяє відповідальність за весь той негатив, про який написав?
 
Чому він тоді нічого про це не говорив? Не викривав Печерський суд і не закидав ані самій Юлії Володимирівні, ані очолюваній нею силі, куди залюбки входив, ручне управління правосуддям?
 
З огляду на це, то на таку позицію теперішній УМник не має ані політичного, ані морального права. Чиє б пищало, а його б мовчало. Олійник блискуче продемонстрував своє вміння бути розумним заднім числом. І вистачило ж в нього совісті. Ну і тип.
 
Та і Юля теж "хороша". Кого тільки не понабирала у свою кАманду. Де ж була її жіноча інтуіція, політичний нюх? Чому не розгледіла різних пройдисвітів, які, за станом на сьогодні, складають вже ледь не третину від загальної кількості фракції? Вона нині потерпає від них не менше, ніж від своїх давніх запеклих ворогів. Ой, лишенько...
 
Олексій Мазур,
Дніпропетровськ.