|
Антикризовий плач золотого тільця
|
1.
Рік пацюка пищить прощання
У мишоловці з безкоштовним сиром.
На небі світить зірка рання:
Христос родився править миром.
Прогнав, чудак, міняйл із храму!
Ті до Пілата взяли срібників валізу,
Язичника схилили хабарами
Розпнути на Голгофі “кризу”.
А він воскрес і пережив століття.
Любов безсмертна. Криза – без душі.
Любов не подарують Юля й Вітя,
І гро́ші без любові – лиш гроші ́.
В календарі ридає золотий тілець.
Життя тріщить у холоді сердець.
2.
Життя тріщить у холоді сердець,
Вморожених під лід брехнею
Тих, хто веде нас, як овець…
Чи на забій? Чи в емпіреї?
І соціологи проворно
Малюють рейтинг – тьму відсотків.
“Свобода Слова” для придворних,
В новинах блазень і сексотка
Токують на потіху нам,
На самоті рахують бабки:
Податки, європейський займ,
Та й МВФ забили баки:
Який “бюджет без дефіциту”?!
Тут лімузин потрібен сину!
3.
Тут лімузин потрібен сину,
Він наїзжає, він крутий.
І зять-лобіст бере на кпини
Що за державну власність бій,
А ти жужжиш перед народом
Про чисті руки, честь та гідність,
А мєнт з чиновником за рогом
Чекають на лохів, на бізнес,
Що платять їм за добрий настрій,
За вірно складену бумажку,
Щоб без реєстрів та кадастрів
Своє не зникло в чужій пащі.
Хапай, кради, прихватизуй!
Народ мовчить. І має (CENSORED).
4.
Народ мовчить і має те, що має,
Окрім землі, і правди, і закону.
І прапорцем за копійки махає
Або засів з рушницею до схрону,
Чужий, загублений у світі,
Й не мріє влади він добицця.
Відкриті списки чи закриті –
Хіба сліпому є різниця?
Кричить сьогодні напівправду,
Назавтра вже плює на неї.
Завжди піде не сам, а стадом...
До пастки із напівбрехнею.
Профспілка звільнених рабів
Не хоче правди – хоче хлібу.
5.
Не хоче правди, хоче хлібу
Плебей, що став “середнім клясом”.
Жде мани з неба, чудо-рибу
На три бажання біомаси:
По-перше, жити в комунізмі
І мати благ й розваг досхоту.
По-друге, щоб чинуші різні
Не відняли у нас свободу.
По-третє, всю відповідальність
З плеч на державу перекласти.
Тоді, як жаба не задавить,
Ото наступить людям щастя!
Да, відмініть-ка божу кару…
Лийте в шинках горілку даром!
6.
Лийте в шинках горілку даром,
Бо без похмілля нема щастя.
І мордобій, й пусту склотару
Ми візьмемо в небесне царство!
І, запаливши там цигарку,
Обклавши матом все начальство,
Подерибаним швидко хмари,
Поділимось на різні касти,
Заснуємо Захмарну Раду,
Оберемо в ній Президента
Почнем йому опонувати
Й тихенько понесем презенти.
Спаскудимо і райські хащі,
Хизуючись, що ми – пропащі!
7.
Хизуючись, що ми – пропащі,
Від влади хочемо ми чуда.
Вона ж дає гречану кашу
Й копняк під зад простому люду.
Не треба тішитись у мріях
Про революцію й кредити.
Нам новий рік дає надію
На себе працювати! Жити
Чесним трудом, який нас змінить.
Любов’ю, добрими ділами.
В душі позбавимося ліньки –
Й “обранці” стануть краще з нами.
На небі світить зірка рання.
Рік пацюка пищить прощання!
|
|
|
