Про таких, як я,  декотрі заможні лизуни, та інша «творча», мать її, інтелігенція, кажуть «примітивний пролетарій», натякаючи, чи то на наш рівень освіти, чи то на своє ораторське мистецтво. Скажу чесно – мені похуй, що вони там кажуть. Для мене, мого IQ цілком вистачить, щоб у більшості випадків  не сплутати купу гімна з халвою.  Та якщо я й помилився, як от з нинішнім президентом, то в мене достатньо мужності й совісті, щоб це визнати. Напевно, тому я й народився людиною, а не Богом, щоб помилятися, та вчитися на своїх помилках.
Чесно кажучи, такої кількості розчарувань, як за цей рік, в мене не було за все моє життя.  
Були, звичайно, розчарування й раніше, але щоб в такій кількості, як зараз – не пригадую…
Скажімо, одне з перших моїх розчарувань – це родичі – москалі, по лінії дружини.
Пригадую їхнє: «Как ты можешь поддерживать фашистов?! За что вы пытаете, и  убиваете милиционеров?!  «У нас все больницы забиты вашими беженцами и беркутовцами!».
Відповідаю: «Знаєте що, тьоть Клава… Йдіть нахуй.» І всьо. Родичі в Россії в мене скінчилися.
Далі пішли ще більш неприємні розчарування… Тихо, мирно кацапи взяли Крим. І ні одна високопоставлена падла не взяла на себе сміливість протистояти кацапській чумі. А то як же, з «коритом» воно таки  тяжче розлучатися, чим з Кримом.  
Потім були розчарування своїм вибором, новопризначеними кадрами,  бездіяльністю постмайданівських силових структур, та інші великі  й дрібні розчарування, які в своїй масі ставлять під логічний  сумнів не даремність жертв на Майдані.
От зараз, скажімо, розчарувався я в Тетяні Чорновіл, яка в добрих традиціях ригів стала давити кнопки й за себе, й «за того парня»  – Олену Ледовських.  А потім, ще й вилаяла журналістів за незручні запитання. Може  й справді є сенс пошукати можновладців в Україну  за бугром?!
Кого не візьміть – неначе шкурою  приклеїлись до своїх списків. Народ їм каже – так не можна, а вони народу –  «агенти кремля!».  А обіцяли ж як славно… Вишиванку на собі рвали… Кулею в лоб хвалилися…  А тепер ми, тіпа, «примітивні пролетарії», а вони патріоти. Напевно, забули, що і Янек (прости Господи) у свій час так вважав.