для старых юзеров
помнить
uk [ru]

Гайки закрутити не можна відпустити


Гайки закрутити не можна відпустити
Отже, все помаленьку повертається на круги своя – Майдан руками ментів і „ссучених” майданівців "нарноністів" зачистили, тепер добровольчі батальйони потихеньку пресують, - пробують на зуб, так б мовити. І що характерно: пресують і в блогосфері, і в юридичному полі. Поки що натяками, як Лутковська, але натяками дуже жирними.
Хоча, чому натяками? На бійців п'ятого батальйону "Прикарпаття" кримінальні справи таки заведені. Начебто, за дизертирство. Це за умов, що батальйон сформований з добровольців і його призначення - територіальна оборона. Проте хлопців кинули на фронт, на передову, надавши тільки стрілецьку зброю. Вони відвоювали в котлі, поруч з 72 і 79 бригадами і вийшли звідти останніми. То вони - дизертири?.. А як там відносно Петра Литвина, який геройськи зробив марш-кидок (в тому сенсі, що кинув свої підрозділи, якими керував) і атакував Київ? Кажуть, що таки захопив свою квартиру і утримує оборону в ній. Ніхто його не може взяти - ні журналісти, ні прокуратура...
 
А оце ще один фронт намічається, по лінії „богосфера – СБУ”.
Так би мовити - боротьба за чистоту помислів і генеральну лінію патріотизму спеціально для цього заточеним інструментом з чекістською огранкою..
Декілька днів тому в новинній стрічці по зомбоящику була оприлюднена така новина:
 
"СБУ буде боротися з панічними настроями українців у соціальних мережах".
 
Тут що цікаво: боротися будуть не з антидержавними чи сепаратистськими настроями, якими рясніють соціальні мережі, а з „панічними”. А в категорію „панічних” – хто ще не в курсі – входить також і реальна інформація про ситуацію на фронті, оскільки вона часто йде в розріз з офіційними фейками.
Мда... СБУ! Как много в етом звукє!..
Знаєте, ще пару тижнів тому це могло слугувати гарною темою для пародійного скетча. Але зараз, особливо після інформації про розстріл наших в „коридорі смерті” під Іловайськом, це сприймається дещо інакше. Так і хочеться запитати: чим лякати будете, панове? Тюрмою? Чи таки в підвал і – „открой-венний” разговор з „под-ноготной”?.. Для початку визначимося в термінах – що ви вважаєте „панікою” і в чому буде полягати ота ваша „боротьба”. Чи як за совдепівського тоталітаризму, відрижкою якого наш керівний апарат є організаційно і ментально, будемо й далі жити за умов соціально-кастової сегрегації з посиленим репресивним апаратом? Це коли місцевий мандарин з касти „чиновників” буде вирішувати: що громадянину знати треба, а що – зайве? І де критичне висловлювання громадянина на адресу „чиновника” автоматично прирівнюється до бунту. То від цієї точки біфуркації у нас дві протоптані стежки. Куди приведуть? – дивись Корею, Північну і Південну. І тут – без варіантів. І що саме смішне: будуючи Північну Корею для нас, ви там опинитеся так само. І настане момент, коли ви з подивом будете дивитися на вільний світ, який залишиться з того боку колючого дроту. В Росії дехто з ваших починає прозрівати.
 
Панове чиновники, СБУ і тд; вся біда в тім, що грати можна тільки за одними правилами для всіх. Або знову закручуєте гайки назад, поки різьбу не зірве, або починаєте самі якось демократизовуватися. Я розумію, що це буде боляче, бо поки ота ороговілість з душі злізе, поки щось людське там заколоситься... Але іншого варіанту немає.
Адже за умов демократії ви вже не вертухаї на великій зоні, а просто клерки на роботі. І робота ваша полягає у грамотному збереженні і розвитку наших спільних ресурсів і у контролі за виконанням законів, а не, як ви помилково вважаєте - у розкраданні цих ресурсів і порушені законів.
І Майдан, якщо ви ще не зрозуміли, це була реакція Громадян на ваше бидляче свавілля.
 
Ну, а поки ми ще не визначилися в цих координатах, то, може, ви, панове зі служби безпеки невідомого чого, знайдете вільну хвилинку і таки розберетеся з оплотом харківського сепаратизму – Гепою, відомого ще у кримінальних колах, як Кернес? Бо, відверто кажучи, одночасні потуги – ваші декларативні по збереженню суверенітету України і Гепині практичні по його ліквідації, вже виглядають просто непристойно. Чи ви дійсно існуєте в різних вимірах і в принципі не перетинаєтеся? Мені один фізик розповідав, що таке можливо. Я ще тоді подумав: от би опинитися там, де немає ні вас, ні Гепи!..
А може ваша служба просто повертається в старе вузькопрофільне русло – боротьба з вольнодумством і соціальною єрессю? Так ви ж не менти, вас же раніше якось відбирали за мінімально допустимим інтелектуальним цензом. Відповідно, сенс фрази про неможливість „двічі в одну річку...” мусите розуміти. Чи вас не лякає перспектива піти кривою доріжкою московитської опричнини, для якої цілий будинок на Каширці рванути – легше, ніж вам „Good vine” віджати? Нє? Ніяких комплексів?..
Ви ж розумієте, що консервація ситуації неможлива, що країна мусить кудись рухатися - або в бік путінського авторитарно-монархічного Мордору, або в протилежному нарямку, де закон буде обмежувати ваші „обов’язки” і почне захищати наші права.
То якщо ви дійсно не хочете, щоби Україну втягнуло в чорну діру путінського Гебістану, то майте на увазі, що наше право плести язиками „політичну крамолу” – це єдине, що унеможливлює в перспективі вашу можливість гексогенові мішки ворочати. А тому, коли на екрані Луценко, спітнівший і почервонілий від перенапруження наче Наф-Наф, за яким гониться Вовк, вже переходить на істеричний фальцет з вимогою припинити привселюдну критику наших багатостраждальних генералів, бо це, мовляв, нас роз’єднує, то хочеться нагадати, що саме генерали (які в нашому кримінально-корупційному бульйоні розмножаються вже без всякої міри - як палочки Коха), - саме вони і довели збройні сили до стану, коли танки не могли виїхати з боксів. І тому я, як громадянин, не маю наміру об’єднуватися з цими мілітарними чиновниками; вони втратили мою довіру. Нехай служать поки-що, але далі будемо розбиратися. А взагалі-то я мрію, щоби чиновники з прокуратури і СБУ розслідували: куди вивітрилася з баків НЗ соляра, за яку відповідали чиновники - генерали. Тому що це вже не розмови в блогосфері. Це – пряме пониження боєздатності армії.
А ще я хочу об’єднатися з ким-небудь навколо питання: хто конкретно з дегенералів вказав точку в просторі, яку обстріляли градом через 15 хвилин після того, як наші підрозділи з 72 бригади туди прибули? Або - хто сказав батальйонам, що в Іловайськ вони входять на один день? Хто відкликав підрозділ Нацгвардії, який вже рухався на допомогу? Це ж був не дух, це ж якесь дуже фізичне тіло, яке навряд чи дематеріалізувалася за цей час, залишивши по собі лише кашкет, лампаси і апетит. Це тіло ж досі керує, віддає накази, завертає допомогу... Нє?.. То хто він, цей доблесний стратег, якому відтепер треба з грохотом волочити за собою по штабу, як банку з-під пива, це горде звання – „Іловайський”? (а-ля Суворов-Римнікський)... Це щоби всі бачили і остерігалися його наказів, як чуми, якщо жити хочуть.
 
Істерика щодо недопустимості критики – це є ніщо інше, як бажання уникнути відповідальності. І бажання це – колективне. Класичний приклад кругової поруки. Луценко ж у Шустера не генералів захищав. Він захищає всіх – до Ахметова і Кернеса включно. Тому що так чи інакше, але крали всі. Це абсолютно дегенеративне кодло, яке в принципі не здатне мислити іншими категоріями, окрім збрехати і вкрасти. І що ті ж Литвини в соціально-харчовому ланцюжку досі ні на йоту не просунулися в напрямку наваристої тюремної баланди, а СБУ натомість інтенсивно париться блогерами - то є симптоматика отої гнилої „стабільності”, яка нам дісталася в спадщину від януковича, а тому – від всіх „папередніків”. Але ця „стабільність” херово пахне. Гумовою сажею.
 

В цьому контексті не можу не згадати добрим словом пана Данилюка. От же ж – молодець хлопець. Дбає за державні інтереси, як може. Особливо з того моменту, як став радником самого кумедного в історії України міністра оборони – мента Гелетея. Періодично Сашко появляється на екрані і досить інтелігентно і дохідливо запевняє, що як тільки появиться вільна хвилинка, так відразу також візьмуться за блогосферу. Ну, щоби ото зачистити панікерів і розповсюджувачів секретної міліарної інформації. Дай тобі боже здоров’я, Сашко! Бо ти ж в цій галузі – спец, як ніхто. В тому сенсі, що вмієш сепарувати панічний істеризм від об’єктивної інформації. От коли блогосфера криком кричить, що потрібно достукатися до керівництва АТО чи МО, бо нашим в „котлі” не надають ніякої допомоги – це, ясен пень, паніка. Тут без варіантів. А коли Сашко на Майдані став вночі на лижі і зліз з них, тільки перетнувши Ла-Манш, або коли піднімав на вуха весь фейсбук, бо його дружину з дитиною почали пресувати в Борисполі – то не паніка. То нормальна реакція живого організму. Мда...
 
А щодо Гепи, то, напевне, цим ублюдочним тіпочком займуться які-небудь партизани, якщо Гепина проросійська діяльність таки почне приносити в Харкові свої прогнозовані сепаратистські плоди. І тут головне – аби Гепа не втік. А він же не втече, якщо ви не захочете, правда?
 
Тут ось що цікаво: спецслужби є всюди, в будь-якій країні. Але яка ж різниця у функціональному використанні цього специфічного інструменту... Чим займалася гебуха в совдепії? Правильно, своїх розглядала під мікроскопом день і ніч і люто била тапком, якщо починали розбігатися. Чим займаються зараз російські бійці ненавидимого фронту? Ну, по різному. Хто полоній фасує, то гексоген... І все – для своїх єдиноугробних, для внутрєннєго употрєблєнія. Бо Росія – щедрая душа!.. Паралельно – випасання бізнесів, бетонування конкурентів, скупка нерухомості за кордоном і тд. Чи має така держава перспективу – питання риторичне.
 
Після „рязанських навчань” на НТВ була передача, куди запросили представників спецслужб і мешканців будинку, в якому ці спецслужби проводили свої „навчання”. Це варто подивитися. Вони сиділи напроти, двома таборами і дивилися один одному в очі – ті, кого врятував випадок і ті, хто збирався підривати вночі будинок зі своїми „опонентами”. І от ці погляди... Це була кафкіанська вистава. Всі чудово все розуміли, ні у кого не було ілюзій щодо реальності спроби підриву. Також не викликала особливого подиву тухла брехня чекістів про навчання. І для мане самим вбивчим моментом було оце взаємне розуміння намірів спецслужб вбивати начебто своїх громадян. Абсолютно випадкові жертви, „мегаруская рулетка”. А в Росії звикли, що це – норма...
Під кінець тієї зустрічі, коли якийсь ветеран альфи почав патетично, як древній гусляр, глаголити про бойове братство, про офіцерську честь і тому подібне, з протилежного табору йому відповів один з тих, хто незаплановано, порушуючи всі державні плани, вижив. Тобто фактично – „врєдітєль”. Суть відповіді була така: я розумію, що наш світ недосконалий і подібні служби потрібні. Але це – як небезпечна отруйна змія. Її треба кормити, але тримати треба подалі від людей, в тераріумі. І вже точно не цій змії розповідати за свої уявлення про мораль.
 
До речі, у нас двоє родичів були в СБ. Один займався криївками в рівненській області. Думаю, вони би у вашій конторі не прижилися.
© sampo [01.09.2014] | Просмотров: 2974

2 3 4 5
 Рейтинг: 43.3/58

Комментарии доступны только зарегистрированным -> Увійти через Facebook



programming by smike
Администрация: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Администрация сайта не несет ответственности за
содержание материалов, размещенных пользователями.

Вхід через Facebook